Режисерська експлікація

Отже, сценарій створено. Але він ще не є ху­дожнім твором масового свята. Навіть наділений до­кладними авторськими ремарками та побажання­ми, сценарій виступає тільки як окремий літератур­ний твір. «Перед режисером стоїть складне та важ­ке творче завдання: перетворити, літературний твір на виставу. Це можливо тільки після відповідної роботи над п'єсою спочатку самого режисера, а потім і разом з акторами, художником, компози­тором та іншими працівниками театру»^м.

Необхідною творчою допомогою у викладенні конкретної і чіткої, але стислої суті в початковій стадії роботи режисера щодо втілення сценарію служить режисерська експлікація. Режисерська експлікація — це «основа постановчого плану вис­тави в письмовому чи усному викладі режисера»²⁵.

Про постановчий план говоритимемо нижче, те­пер же необхідно розібратися, що входить до «осно­ви» постановчого плану, тобто до експлікації. Що­правда, на сьогоднішній день театральні режисери майже не користуються такою, але коли говорити про режисуру масових театралізованих свят і вис­тав, то тут така початкова робота необхідна, і ось чому: режисер театру у своїй роботі з актором вико­ристовує останні рекомендації К. С. Станіславського — метод дієвого аналізу. Режисери масових теат­ралізованих свят та вистав такої можливості майже не мають. По-перше, у них немає драматургії, побу­дованої у формі діалогу; по-друге, немає можливос­тей, як у режисера театру, зустрічатися зі своїми ви­конавцями декілька місяців; по-третє, у масовому театралізованому святі майже немає індивідуаль­них виконавців (це не стосується солістів, окремих читців тощо) — вони часто замінюються діючою ма­сою. Атака розробка, як режисерська експлікація, і дає можливість режисеру-постановнику стисло ви­класти свої думки колегам.

Суть режисерської експлікації — це викладення перед художньою радою чи режисерською постановчою групою, а також виконавцями, основної концепції майбутньої постановки, її ідейно-тема­тичної спрямованості, а також можливого зіткнен­ня різних точок зору між автором сценарію та ре­жисером. Одним із розділів експлікації є також і те, що саме режисер цим твором хоче сказати гляда­чеві, як буде втілюватися сценарій, у якій формі.

Як бачимо, тут немає подробиць та ретельно обґрунтованого дієвого аналізу самого літератур­ного твору, ретельно розробленого режисерського задуму та шляхів його втілення. Тут тільки за­гальні, але основні контури майбутнього заходу, його, так би мовити, базовий майданчик.

Навіщо режисерська експлікація викладається перед художньою радою та режисерською постановчою групою?

Як правило, усі заходи кимсь фінансуються і кон­тролюються. У будь-якому місті, районі, області є своє управління культури, свої спонсори та мецена­ти, котрі несуть ідеологічну моральну, правову та фінансову відповідальність перед своїми громадяна­ми та виборцями. Цим організаціям небайдуже, яку моральну «їжу» отримують їхні громадяни. Фінансу­ючи той чи інший захід і запрошуючи для його втілення режисера, вони мають право знати головну думку, головні контури майбутнього заходу. Виклад експлікації перед режисерсько-постановчою групою необхідний для того, щоб вона мала уявлення про масштаби заходу та його окремі складові частини. А також для того, щоб розбудити та спрямувати творчу фантазію й уяву своїх помічників та колег в потрібно­му для режисера-постановника спрямуванні.