Останній розділ Теоретично-практичні умови підготовки режисера видовищно-театралізованих заходів Основні принципи навчального процесу.

Підготовка режисерів видовищно-театралізова­них заходів розрахована на три навчальних роки. Тобто шість семестрів, котрі підсумовуються дер­жавним іспитом та захистом практичної диплом­ної роботи.

Кожен рік навчання повинен мати чіткі теоре­тично-практичні завдання. Наряду з основним предметом спеціалізації «Режисура видовищно-те­атралізованих заходів», студенти мають оволодіти предметами, котрі входять до основних, формую­чих фахову професійну основу спеціаліста. Це такі предмети, як «Акторська майстерність», «Сценарна майстерність», «Сценічна мова». Мистецтво створення видовищно-театралізованих заходів складається з різних видів мистецтв, та­ких, як література, драматургія, живопис, музика, хореографія, кіно та інші — всі вони повинні бути органічно поєднані у театралізовану виставу, як компоненти єдиного цілого. Завдяки синтезу різних видів мистецтв видовищно-театралізовані заходи мають особливий вплив на людей, бо це мистецтво видовищне, яскраве, виразне та лаконічне. Тому майбутній спеціаліст повинен добре знати різні ви­ди мистецтв, професійно розбиратися в них.

Мистецтво видовищно-театралізованих заходів у своїх виставах використовує різноманітні засоби художньої виразності, котрі сприяють виявленню особистості спеціаліста, його творчої індивідуаль­ності. Ось чому викладання режисури, як основно­го фахового предмету, здійснюється на основі взаємодії з іншими предметами, враховуючи їхній органічний зв'язок.

Режисерська практика зі створення видовищно-театралізованих заходів свідчить про відсутність на сьогоднішній день основи будь-якого театралізовано­го заходу, тобто драматургії. Сценарій видовищно-театралізованого заходу сьогодні створюється самим режисером, у крайньому випадку — у співдружності сценариста та режисера. Тому викладання предмету «Сценарна майстерність" набуває особливого значен­ня при підготовці майбутнього фахівця. Предмет має викладатись раніше на один семестр за режисуру. Та­ким чином, режисер, приступаючи до наступного етапу по вивченню того чи іншого матеріалу з режи­серської майстерності, матиме на руках вже готовий драматургічний матеріал, над яким і працюватиме.

Вивчаючи предмет «Акторська майстерність», «Сценічна мова» особливу увагу необхідно звернути не на акторську майстерність майбутнього фахівця з режисури (хоча знати ці предмети необхідно), а на вміння режисера працювати з виконавцем, доби­ватися від нього необхідного результату.

У сучасних умовах режисер видовищно-теат­ралізованих заходів повинен знати методику ор­ганізації всіх вистав. Знання, отримані при підготовці та проведенні одного якогось різновиду театралізова­них вистав ще не дають впевненість у тому, що май­бутній режисер зможе якісно створити будь-який ви­довищно-театралізований захід. Тому важливу увагу необхідно приділити викладанню предмету «Методи­ка проведення театралізованих заходів», який припа­дає на шостий, останній семестр навчального проце­су. Необхідно викладати окремо методику кожного ви­довищно-театралізованого заходу. Вивчення цього предмету передбачає виховання методико-організаційних навичок майбутнього спеціаліста.

Навчальна програма з режисури видовищно-театралізованих заходів повинна включати ос­новні розділи.

і -й рік навчання:

• вивчення теоретичних основ режисури;

• засвоєння елементів режисури у постановчій роботі;

• вивчення теоретичних основ при роботі над малими формами драматургії;

• постановча робота малих форм драматургії (казка, вірш, байка, мініатюра, реклама).

2-й рік навчання:

• режисерський аналіз драматургічного твору;

• постановка студентами уривків із п'єс (сце­наріїв), поєднання цих уривків у декілька різних театралізованих композицій (епізодів);

• робота над створенням театралізованого те­матичного концерту;

• розробка режисерського задуму театралізо­ваного концерту, театралізація різноманітних ху­дожніх номерів;

• робота режисера з ведучими концерту;

• робота над документально-художньою ком­позицією, створеною на основі документу;

— втілення документально-художніх компо­зицій на сцені.

3-йрік навчання:

• робота режисера над театралізованим тема­тичним вечором (портрет, репортаж, розповідь);

• розробка режисерського сценарію, постанов­чого плану;

• втілення на сцені театралізованого тематич­ного вечора;

• робота режисера над масовим святом простонеба;

- розробка режисерського сценарію та поста­новчого плану масового свята;

• втілення масового свята просто неба;

• виробнича практика студентів (за програмоюдля кожного року навчання).

Захист дипломної (практичної) роботи здій­снюється студентом перед Державною комісією за наявності таких матеріалів та документів:

• літературного сценарію видовищно-теат­ралізованого заходу;

• постановчого плану, що складається з трьох розділів:

= режисерського аналізу твору;

• режисерського задуму майбутньої вистави;

• втілення режисерського задуму на сценіч­ному майданчику.

У третій розділ постановчого плану входять такі документи:

• режисерський монтажний лист;

• світлова партитура (якщо вона необхідна);

• музично-шумова партитура;

• ескізи художньо - образного вирішення заходу;

• зразки афіш, програм, запрошень, фотодоку­ментів.

Після захисту дипломної роботи і складання іспитів усі матеріали подаються на комісію режи­сури, де і зберігаються протягом трьох років.

-