3. Співвідношення понять «здоров’я» і «туристська анімація»

Роль і характер валеології, як провідного теоретичного принципу використання туристської анімації, обумовлено її впливом на адаптацію людини до соціально-економічних умов її буття. Доцільно співвіднести поняття здоров’я й поняття туристської анімації.

Розглядаючи туристську анімацію з урахуванням теоретичних підстав валеології туризму, ризикнемо дати таке визначення даному поняттю: туристська анімація – соціально-культурна й туристсько-оздоровча категорія, що інтегрує уявлення про певний тип туристської діяльності людини й яка характеризується її суспільною діяльністю, побутом, формою задоволення матеріальних і духовних потреб, правилами індивідуального й соціального поводження. Вона значною мірою обумовлена соціально-економічними умовами, але в той же час багато в чому залежить від мотивів фізіологічної діяльності конкретної людини, від особливостей її психіки, стану здоров'я й функціональних можливостей організму. Цим, зокрема, пояснюється реальне різноманіття варіантів туристської анімації, що враховує три категорії способу життя (певний тип життєдіяльності людини): рівень життя, якість життя й стиль життя.

Рівень життя – це в першу чергу економічна категорія в туризмі, що представляє ступінь задоволення матеріальних, духовних і культурних потреб людини. Під якістю життя розуміють ступінь комфорту в задоволенні людських потреб у туризмі (переважно соціальна категорія).

Стиль життя характеризує поведінкові особливості життя людини, тобто певний стандарт, під яким підбудовується психологія й психофізіологія особистості (соціально-психологічна категорія).

Найбільш повно виражається взаємозв’язок між туристською анімацією й валеологією в понятті «здоровий спосіб життя», що покладено в основу як валеології, так і туристської анімації. Здоровий спосіб життя поєднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних і побутових функцій в оптимальних для здоров’я умовах і виражає орієнтованість діяльності особистості в напрямку формування, збереження й зміцнення як індивідуального, так і суспільного здоров’я.

За сучасним розумінням у поняття здорового способу життя входять такі складові:

• відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин);

• оптимальний руховий режим;

• раціональне харчування;

• загартовування;

• особиста гігієна;

• позитивні емоції.

На жаль, здоров’я в суспільстві, у першу чергу в силу низької культури, ще не зайняло провідного місця в ієрархії потреб людини та її анімаційно-туристської діяльності. Тому у вихованні в кожного члена суспільства відносин до здоров’я як головної людської цінності найбільш ефективним засобом виступає туристська анімація як предмет і метод соціальної активності особистості.

Туризм як найважливіший засіб активного відпочинку припускає використання цього необхідного в житті засобу, спрямованого на фізичний розвиток особистості: зняття нервових навантажень, зміцнення опорно-рухового апарата, серцево-судинної, дихальної й іншої систем.

Причому, починати туристську діяльність можна вже в дошкільному віці. Залучання дитини в процес освоєння найближчого природного й соціального оточення в ході краєзнавчо-туристської діяльності дозволяє збагачувати її життєвий досвід, формувати уявлення й поняття, розвивати самостійність і спостережливість, накопичувати первісний багаж навичок, умінь і знань, гартувати організм.

Таким чином, краєзнавчо-туристська діяльність, як один із напрямків туристської анімації, дозволяє в комплексі вирішувати освітні, виховні й оздоровчі завдання, розвиваючи дитину в цілому – інтелектуально, морально, фізично.