- •Технологія зберігання і переробка зерна методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 класифікація показників якості зерна
- •Лабораторна робота №3 визначення засміченості зерна (за гост 13586.2–81)
- •Розміри сит для визначення показників якості зерна
- •Техніка просіювання
- •Визначення вмісту шкідливої домішки
- •Визначення металомагнітної домішки
- •Показники якості зерна ________________
- •Показники якості зерна та насіння різних культур
- •Стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок
- •Лабораторна робота №4
- •Визначення запаху
- •Визначення кольору
- •Визначення смаку
- •Органолептичні показники якості зерна та насіння
- •Лабораторна робота № 5 визначення зараженості і пошкодження зерна шкідниками (за гост 13586.4–83) Визначення зараженості зерна у відкритій формі
- •Ступінь зараженості зерна
- •Визначення зараженості зерна шкідниками, які знаходяться в прихованій формі
- •Визначення вологості зерна (за гост 13586.5–85)
- •Лабораторна робота № 7 розрахунки за зерно з урахуванням його якості
- •Визначення натури зерна (за гост 10840–64)
- •Показник натури зерна злакових культур
- •Визначення щільності зерна
- •Лабораторна робота № 12 визначення склоподібності зерна (за гост 10987–76)
- •Лабораторна робота № 13 показники якості борошна та крупи
- •Лабораторна робота № 14 поняття про клейковину в зерні та фактори що впливають на її якість
Визначення смаку
Зерно має слабкий смак борошнистий. Солодкий смак виникає при проростанні зерна і внаслідок активної діяльності амілолітичних ферментів. Солодкий смак має морозобійне зерно та недостигле. Гіркого смаку зерну надають коробочки полину. Кислий смак має зерно при розвитку у ньому плісені.
Із розмеленого зерна виділяють наважку масою 50 г і змішують його з 100 мл питної води. Суспензію виливають до 100 мл кип’яченої води, яку треба зняти з електроплитки потім накривають скляною чашкою. Смак визначають органолептично, коли температура розчину становить 30–40°С.
Результати аналізу оформити згідно табл. 5.
Таблиця 5
Органолептичні показники якості зерна та насіння
Культура |
Колір |
Запах |
Смак |
Пшениця |
|
|
|
Жито |
|
|
|
Тритикале |
|
|
|
Ячмінь |
|
|
|
Горох |
|
|
|
Соняшник |
|
|
|
Рижій |
|
|
|
Сорго |
|
|
|
Кукурудза |
|
|
|
Після визначення органолептичних показників необхідно зробити висновок про відповідність зразків зерна основним ознакам свіжості.
Лабораторна робота № 5 визначення зараженості і пошкодження зерна шкідниками (за гост 13586.4–83) Визначення зараженості зерна у відкритій формі
У складських приміщеннях пробу зерна відбирають пошарово. При висоті насипу 1,5 м точкові проби відбирають із трьох шарів: верхнього, середнього і нижнього. При висоті насипу менше 1,5 м з двох шарів: верхнього і нижнього.
У силосах проби відбирають з верхнього шару, середнього і з доступного.
Проби зерна поміщають в тару, яка щільно закривається.
Середню пробу зерна зважують і просіюють через набор ситів з отворами діаметром 1,5 і 2,5 мм вручну впродовж 2 хв.
Якщо температура зерна нижча 5°С, отриманий схід і проходи через сито нагрівають до температури 25–30°С упродовж 10–20 хв.
Сход із сита з отворами діаметром 2,5 мм висипають на розбірну дошку тонким шаром і виявляють крупних шкідників.
Прохід через сито з отворами діаметром 2,5 мм висипають на біле скло, а прохід через сито з отворами діаметром 1,5 мм – на чорне скло і розглядають його через лупу.
Мертвих шкідників, а також живих польових шкідників, які не пошкоджують зерно під час зберігання, відносять до смітної домішки.
Отриману кількість шкідників виражають в екз./1 кг зерна.
Таблиця 6
Ступінь зараженості зерна
Ступінь зараженості |
Кількість в 1 кг зерна |
|
довгоносиків |
кліщів |
|
1 |
від 1 до 5 включно |
від 1 до 20 включно |
2 |
від 6 до 10 включно |
понад 20, які вільно рухаються і не утворюють скупчень |
3 |
понад 10 |
кліщі утворюють повстяне скупчення |