- •Технологія зберігання і переробка зерна методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 класифікація показників якості зерна
- •Лабораторна робота №3 визначення засміченості зерна (за гост 13586.2–81)
- •Розміри сит для визначення показників якості зерна
- •Техніка просіювання
- •Визначення вмісту шкідливої домішки
- •Визначення металомагнітної домішки
- •Показники якості зерна ________________
- •Показники якості зерна та насіння різних культур
- •Стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок
- •Лабораторна робота №4
- •Визначення запаху
- •Визначення кольору
- •Визначення смаку
- •Органолептичні показники якості зерна та насіння
- •Лабораторна робота № 5 визначення зараженості і пошкодження зерна шкідниками (за гост 13586.4–83) Визначення зараженості зерна у відкритій формі
- •Ступінь зараженості зерна
- •Визначення зараженості зерна шкідниками, які знаходяться в прихованій формі
- •Визначення вологості зерна (за гост 13586.5–85)
- •Лабораторна робота № 7 розрахунки за зерно з урахуванням його якості
- •Визначення натури зерна (за гост 10840–64)
- •Показник натури зерна злакових культур
- •Визначення щільності зерна
- •Лабораторна робота № 12 визначення склоподібності зерна (за гост 10987–76)
- •Лабораторна робота № 13 показники якості борошна та крупи
- •Лабораторна робота № 14 поняття про клейковину в зерні та фактори що впливають на її якість
Розміри сит для визначення показників якості зерна
Культура |
Розмір чарунок сит, мм для визначення |
||
смітної домішки |
дрібного зерна |
крупності |
|
Пшениця |
1,0 |
1,7×20 |
– |
Жито |
1,0 |
1,4×20 |
– |
Ячмінь |
1,5 |
2,2×20 |
2,5×20 |
Овес |
1,5 |
1,8×20 |
– |
Просо |
1,4×20 |
– |
– |
Гречка |
3,0 |
– |
4,0 |
Рис |
2,0 |
– |
– |
Кукурудза |
2,5 |
8,0 |
– |
Горох |
2,5 |
5,0 |
6,0, 5,0, 4,0 |
Квасоля |
3,0 |
– |
– |
Сочевиця |
2,5 |
4,8 |
6,3, 5,2, 4,8 |
Чина |
2,0 |
– |
– |
нут |
2,0 |
– |
– |
Боби |
3,0 |
– |
– |
Сорго |
1,5 |
2,5 |
– |
Соя |
3,0 |
– |
– |
Вика |
2,0 |
– |
– |
Соняшник |
3,0 |
|
|
Рижій |
|
|
|
Техніка просіювання
Наважку висипають на верхнє сито і закривають кришкою.
Комплект сит поміщають на стіл з рівною, гладенькою поверхнею або скло і проводять просіювання без струшування круговими рухами для зернобобових культур, кукурудзи і гречки або зворотно-поступальними рухами по направленню видовжених отворів. Розмах коливання – 10 см. Тривалість просіювання для бобових культур – 1 хв., для решти культур – 3 хв. (кількість рухів 110–120 шт./хв.).
Після просіювання домішки розділяють на фракції згідно стандарту на кожну культуру.
Виявлену металомагнітну та шкідливу домішки під час визначення засміченості не враховують.
Зернову домішку визначають в усій масі наважки зерна.
Вміст фракцій смітної і зернової домішки обраховують за формулою:
Х= |
m1·100 |
m |
де m1 – маса окремо зважених по фракціям смітних і зернових домішок, г;
m – маса наважки зерна, г.
ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВО ОБЛІКОВАНИХ ДОМІШОК
Визначення вмісту шкідливої домішки
Із проби зерна, вільної від крупної смітної домішки, виділяють наважку масою:
500 г – для визначення вмісту ріжків, в’язелю різнокольорового, гірчака повзучого, софори лисохвостої, термопсису ланцетного, геліотропу опушеноплідного, триходесми сивої.
500 г – для визначення вмісту сажки в зерні ячменю.
200 г – для визначення вмісту сажки в зерні інших культур.
Наважку зерна розділяють вручну, розділяючи шкідливі домішки окремо.
Вміст кожної шкідливої домішки визначають за формулою:
Х= |
m1·100 |
m |
де m1 – маса окремо зважених по фракціям шкідливих домішок, г;
m – маса наважки зерна, г.
Визначення вмісту сажкових зерен
Із наважки що залишилась після видалення смітної та зернової домішок беруть наважку масою 20 г. Потім відбирають сажкові зерна і зважують їх.
Вміст сажкових зерен визначають за формулою:
Хг = 5mг, %
де mг – маса сажкових зерен, виділених із наважки масою 20 г;
Хг – вміст сажкових зерен, %.
Визначення вмісту буркуна і цибулин дикого часнику
Виділену із середньої проби зерна наважку зерна масою 100 г просіюють на ситі з отворами діаметром 1,7*20 мм. Потім вручну відбирають із проходу сита насіння буркуну, а потім цибулини.
Вміст насіння буркуну і цибулин часнику виражають в шт./кг зерна.
Визначення вмісту гальки
Виділяють наважку зерна масою 500 г і просіюють на ситі з діаметром отворів 1,5 мм. Із сходу сита вручну відбирають гальку і зважують її.
Вміст гальки (Хгл1) у відсотках із наважки масою 500 г визначають за формулою:
Хгл1= |
mгл |
5 |
де mгл – маса гальки, виділена із наважки, г;
Загальний вміст гальки у відсотках (Хгл) визначають за формулою:
Хгл = Хглкр+Хгл1,
де Хглкр – вміст у відсотках крупної гальки, виділеної із схода сита з діаметром отворів 6 мм під час просіювання середньої проби зерна на визначення смітної домішки.
