- •Технологія зберігання і переробка зерна методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 класифікація показників якості зерна
- •Лабораторна робота №3 визначення засміченості зерна (за гост 13586.2–81)
- •Розміри сит для визначення показників якості зерна
- •Техніка просіювання
- •Визначення вмісту шкідливої домішки
- •Визначення металомагнітної домішки
- •Показники якості зерна ________________
- •Показники якості зерна та насіння різних культур
- •Стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок
- •Лабораторна робота №4
- •Визначення запаху
- •Визначення кольору
- •Визначення смаку
- •Органолептичні показники якості зерна та насіння
- •Лабораторна робота № 5 визначення зараженості і пошкодження зерна шкідниками (за гост 13586.4–83) Визначення зараженості зерна у відкритій формі
- •Ступінь зараженості зерна
- •Визначення зараженості зерна шкідниками, які знаходяться в прихованій формі
- •Визначення вологості зерна (за гост 13586.5–85)
- •Лабораторна робота № 7 розрахунки за зерно з урахуванням його якості
- •Визначення натури зерна (за гост 10840–64)
- •Показник натури зерна злакових культур
- •Визначення щільності зерна
- •Лабораторна робота № 12 визначення склоподібності зерна (за гост 10987–76)
- •Лабораторна робота № 13 показники якості борошна та крупи
- •Лабораторна робота № 14 поняття про клейковину в зерні та фактори що впливають на її якість
Показник натури зерна злакових культур
Культура |
Характеристика і норма для зерна за класами |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
Пшениця |
760 |
740 |
730 |
720 |
710 |
710 |
н.о. |
Тритикале |
680 |
650 |
н.о. |
– |
– |
– |
– |
Овес |
520 |
520 |
490 |
н.о. |
– |
– |
– |
Ячмінь* |
610 |
н.о. |
630 |
570 |
н.о. |
– |
– |
Жито |
700 |
700 |
690 |
н.о. |
– |
– |
– |
*Примітка. 1 – ячмінь продовольчий та фуражний, 2 – пивоварний, 3 – круп’яний, 4 – для виробництва солоду в спиртовому виробництві, 5 – фуражний.
Таблиця 14
Рівні натури зерна за її величиною
Культура |
Натура |
|||
висока |
вище середньої |
середня |
низька |
|
Пшениця |
від 785 і вище |
765–764 |
725–764 |
нижче 725 |
Жито |
від 730 і вище |
715–729 |
685–714 |
нижче 685 |
Ячмінь |
вище 605 |
– |
546–605 |
545 і нижче |
Овес |
вище 480 |
– |
421–480 |
420 і нижче |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10
Визначення щільності зерна
Мета роботи:
1. Ознайомитися з методами визначення щільності зерна.
2. Навчитися визначати щільність зерна за допомогою градуйованого посуду.
3. Визначити щільність зерна різних культур.
Щільність зерна характеризується відношенням маси зерна до займаного ним об’єму. Вона залежить від анатомічної будови і хімічного складу зерна і тому неоднакова в зерна різних культур.
Хімічний склад – кількість і співвідношення хімічних речовин у зерні. З основних хімічних речовин зерна найбільшу щільність мають крохмаль, цукри і білки (відповідно 1,48–1,64; 1,40–1,61; 1,25–1,34 г/см3); найменшу – жир – 0,89–0,99 г/см3; повітря – 0,0013 г/см3.
Як показник якості щільність виражає ступінь фізіологічної зрілості, виповненості зерна і є ознакою, за якою можна сортувати й очищати зерно від різних домішок, у тому числі і щуплих зернах. Крім того, щільність може служити непрямим показником якості зберігання зерна.
Щільність зерна визначають декількома способами, головним чином, за допомогою градуйованого посуду, розчинів, ареометрів, пікнометрів і ін.
Найбільш простим є метод визначення щільності за допомогою градуйованого посуду. Для цього наважки зерна визначеної маси (50 г цілих зерен, узятих з наважки, звільненої від домішок і неповноцінних зерен даної культури) поміщають у градуйовану посудину з рідиною, визначають об’єм наважки і обчислюють щільність за формулою:
де, m – маса наважки;
V– об'єм зерна.
Необхідно пам'ятати, що при визначенні щільності зерна цим методом рідину слід брати таку, котра не змочує стінки зерна (ксилол, толуол, рослинна олія, гас, гліцерин).
Результати аналізу необхідно виконати згідно форми табл. 15.
Таблиця 15
Щільність зерна сільськогосподарських культур
Культура |
Маса наважки, г |
Об’єм зерна, см3 |
Щільність, г/см3 |
Пшениця |
|
|
|
Тритикале |
|
|
|
Овес |
|
|
|
Горох |
|
|
|
Кукурудза |
|
|
|
Гречка |
|
|
|
Соняшник |
|
|
|
Рижій |
|
|
|
Боби |
|
|
|
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
ВИЗНАЧЕННЯ ПЛІВЧАСТОСТІ ЗЕРНА ТА НАСІННЯ (за ГОСТ 10843–76)
Плівчастість визначають для зерна та насіння, що має плівки: просо, рис, гречка, овес, ячмінь, соняшник, сафлор, соя, рицина, арахіс, бавовник.
Для визначення плівчастості виділяють наважки масою:
вівса, гречки та рису – 50 г,
проса – 25 г,
соняшника, сафлору – 10 г,
арахісу, гарбуза та рицини – 20 г.
За обрушування вручну:
гречки та проса – 2,5 г,
рису та вівса – 5.
Плівки зерна гречки, вівса, соняшника, гарбуза, арахісу видаляють вручну. Решти культур за допомогою обрушувальної машини або вручну.
Плівчастість визначають шляхом обрушування насіння вручну. Для цього із зразка відбирають дві наважки: для насіння соняшника і сафлору по 10 г, арахісу і рицини по 20 г. Насіння цих культур обрушують за допомогою пінцета. Потім зважують лузгу. Різниця між двома визначеннями не повинна перевищувати 1%.
Плівчастість визначають за формулою:
-
П=
МП*100
МН
де МП – маса плівок, г;
МН – маса наважки, г.
Результати досліджень виконати згідно табл. 16.
Таблиця 16
Плівчастість насіння деяких культур
Культура |
Маса наважки, г |
Маса плівок, г |
Плівчастість, % |
Овес плівковий |
|
|
|
Гарбуз |
|
|
|
Соняшник |
|
|
|
Рицина |
|
|
|
