- •Технологія зберігання і переробка зерна методичні вказівки
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 класифікація показників якості зерна
- •Лабораторна робота №3 визначення засміченості зерна (за гост 13586.2–81)
- •Розміри сит для визначення показників якості зерна
- •Техніка просіювання
- •Визначення вмісту шкідливої домішки
- •Визначення металомагнітної домішки
- •Показники якості зерна ________________
- •Показники якості зерна та насіння різних культур
- •Стан зерна за вмістом смітної та зернової домішок
- •Лабораторна робота №4
- •Визначення запаху
- •Визначення кольору
- •Визначення смаку
- •Органолептичні показники якості зерна та насіння
- •Лабораторна робота № 5 визначення зараженості і пошкодження зерна шкідниками (за гост 13586.4–83) Визначення зараженості зерна у відкритій формі
- •Ступінь зараженості зерна
- •Визначення зараженості зерна шкідниками, які знаходяться в прихованій формі
- •Визначення вологості зерна (за гост 13586.5–85)
- •Лабораторна робота № 7 розрахунки за зерно з урахуванням його якості
- •Визначення натури зерна (за гост 10840–64)
- •Показник натури зерна злакових культур
- •Визначення щільності зерна
- •Лабораторна робота № 12 визначення склоподібності зерна (за гост 10987–76)
- •Лабораторна робота № 13 показники якості борошна та крупи
- •Лабораторна робота № 14 поняття про клейковину в зерні та фактори що впливають на її якість
Визначення натури зерна (за гост 10840–64)
Мета роботи:
1. Ознайомитися з конструкцією приладу, призначеного для визначення натурної маси зерна.
2. Визначити натурну масу пшениці (сухої і вологої), жита, ячменю і вівса.
У результаті проведення роботи студенти повинні:
Знати будову пурки, призначення окремих частин приладу, порядок роботи з ним, точність методу.
Уміти визначати натурну масу зерна на літровій пурці, оцінювати правильність отриманих результатів.
Натурною масою називається маса одного літра зерна, виражена в грамах. Цей показник нормується для зерна тільки чотирьох культур – пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес.
Натурну масу визначають за допомогою приладу — пурки в середньому зразку, звільненому від великих домішок, після просіювання через сито 6 мм.
На величину натурної маси впливають кількість та склад домішок, стан поверхні зерна, його форма, крупність, щільність, вологість, плівчастість, зрілість, виповненість.
Будова пурки. Літрова пурка складається з: мірного циліндра (мірки) для відмірювання одного літра зерна; наповнювального циліндра для рівномірного заповнення зерна мірки; циліндра для початкового насипання зерна і фіксування висоти насипу в наповнювальний циліндр; вантажу для видалення повітря з мірки; ножа для відділення одного літра зерна і ватів з важками(рис. 1).
Рис. 1. Літрова пурка з падаючим вантажем
1 – різноваги; 2 – ящик-футляр для зберігання частин пурки; З – нарізка для вгвинчування штатива ваг; 4 – коромисло ваг; 5 – щілина в мірці; 6 – мірка: 7 – гніздо для мірки; 8 – циліндр з лійкою; 9 – циліндр-наповнювач; 10 – падаючий вантаж; 11 – ніж.
Порядок роботи з пуркою
Частини пурки виймають із ящика, у якому він зберігається, ящик закривають, угвинчують штатив у нарізку на кришці ящика. На штатив надягають підвіску і вставляють коромисло в обойму. На кінці коромисла надягають серги. На ліве плече коромисла підвішують чашку для гир, урівноважену мірним циліндром і вантажем.
Мірку встановлюють у призначене для неї гніздо на кришці ящика номером до себе, всі інші частини пурки при складанні також установлюють номером до себе. У щілину мірки вставляють ніж, а на нього кладуть вантаж. Надягають на мірку наповнювач. У циліндр із лійкою насипають зерно, не досипаючи на 1 см доверху, циліндр із лійкою встановлюють на наповнювач і обережно випускають зерно. Потім, не струшуючи пурку, виймають ніж. Вантаж, а за ним і зерно, падають у мірку. Після цього вставляють ніж, знімають циліндр із лійкою, звільняють з фіксаторів мірку видаляють надлишок зерна. Потім знімають наповнювач, видаляють ніж, а мірку з зерном зважують з точністю до 0,5 г.
Натурну масу кожного зразка визначають двічі. Різниця в результатах двох рівнобіжних визначень не повинна перевищувати: для вівса —10 г, для інших культур — 5 г. Результати аналізів заносять у табл. 12.
Таблиця 12
Натура зерна
Культура |
Перше визначення |
Друге визначення |
Середнє значення |
Пшениця |
|
|
|
Тритикале |
|
|
|
Жито |
|
|
|
Ячмінь |
|
|
|
Овес |
|
|
|
Після проведення аналізу визначають до якого класу та рівня відноситься дослідний зразок культури за натурою зерна згідно даних табл. 13 і 14.
Таблиця 13
