1.5.Джерело зрошення

Джерелом зрошення є річка Турія. Витрати води в джерелі в період максимального споживання с/г культур складають 3 м³/с, що достатньо для забезпечення потреб на зрошення без регулювання джерела.

Лабораторними аналізами встановлено, що вода в джерелі придатна для зрошення.

Основні показники якості води:

• мінералізація - 0,5 г/л ( допустима 1,5-2 г/л);

- мутність - 1.5 кг/м³( допустима 2кг/м³);

• температура води на початок вегетаційного періоду 16˚с(допустима 14˚с);

• хімічний склад води: Са - 50 мг/л; Mg - 30 мг/л, Na - 20 мг/л.

Для встановлення небезпеки осолонцювання грунтів при поливі водою з джерела зрошення визначається так званий показник величини іонного обміну:

K=((rCa+rMg)/(rNa+0,238С))>1

де С- мінералізація зрошуваної води, г/л;

rCa, rMg, rNa- еквівалентний вміст іонів в зрошуваній воді, мг екв./л.

Якщо К>1,то небезпеки осолонцювання грунтів при поливі із джерела немає.

K=((50*20,04+30*12,16)/(20*25+0,238*3,0))=2,73

1.6. Обгрунтування проведення основних меліоративних заходів

Для обгрунтування необхідності зрошення в даному районі визначався коефіцієнт сухості території за вегетаційний період.

Кс=Е/∑Р

де ∑Р – сума опадів за вегетаційний період;

Е- випаровування за вегетаційний період (мм);

За кожен місяць вегетаційного періоду випаровування визначалось за спрощеною формулою М.М. Іванова :

Еміс=18,4 dм΄К΄, мм

де dм΄ - середній за місяць дефіцит вологості повітря, мб;

К΄ - коефіцієнт переводу дефіциту вологості повітря з мб в мм;

К΄=075 мм/мб;

Е=∑Еміс.

Е_IV=18,4*4,37*0,75=60.31мм

Е_V=18.34*5.93*0.75=81.61мм

Е_VI=18.34*15.97*0.75=219.62мм

Кс=361,54/66,6=5,43

Так як Кс »1, то для отримання високих і сталих врожаїв с/г культур в даному районі необхідне зрошення земель.

Аналіз гідрогеологічних умов території вказує на те, що в конкретних умовах можливий підйом РГВ при проведенні зрошення вище критичної глибини. Тому для попередження вторинного засолення земель на системі передбачене влаштування дренажу.

Розділ 2. Режим зрошення сільськогосподарських культур

2.1Розрахунок режиму зрошення.

При розрахунках режиму зрошення с/г культур визначають:

- зрошувальну і поливну норми;

- число і строки поливів.

В РГР режим зрошення обрахований тільки для однієї ведучої культури в сівозміні – озимої пшениці. Для всіх інших культур, які входять в проектну сівозміну, режими зрошення прийняті за рекомендаціями [1].

2.1.1 Визначення зрошуваної норми

Зрошувальна норма – та кількість води, яка подається на зрошування1га площі протягом 1 вегетаційного періоду, м³/га або мм.

Її величина задається для економічно обґрунтованого рівня забезпеченості системи (75%):

М= Е - Р, мм

Е– водоспоживання с/г культури, мм (поперед. розділ );

Р - опади за вегетаційний період, мм (табл. 1.1.);

У проектних організаціях України водоспоживання с/г культури за методом С.А. Алпатьєва:

Е=к*d*n*a , мм

d- середньодобовий дефіцит вологості повітря ,мб

n- тривалість розрахункового періоду , діб (n=10-11діб).

К- коефіцієнт сумарного випаровування або коефіцієнт біологічної

кривої , мм/мб.

а – коефіцієнт , який враховує підживлення кореневмісного шару грунту вологою із нижче розміщених шарів. Приймається у першу третину вегетаційного періоду 0,95 , у другу 0,90 , у третю 0,85. Розрахунок зрошувальної норми ведемо в таблиці 2.1