Як зробити конспект зручним для роботи?

Перш за все, залишайте широкі береги. Запис у такому випадку легко читається, а вільне місце знадобиться. Тут можна буде продовжити розпочату раніше думку. При цьому в кінці старого й на початку нового запису ставте один і той же умовний знак. На зворотному боці аркуша не пишіть, тому що буде важко орієнтуватися в конспекті. Об’ємний конспект забезпечте предметним покажчиком. Наприклад, якщо законспектована книга про революцію, на окремому аркуші напишіть: 1) причини – с.1-2; 2) привід – с. 3 і т. ін. Записи поділяйте на абзаци. Це привчає осмислювати те, що Ви пишете, виділяти в тексті головне. Абзаци нумеруйте. Номер “один” надавайте тому з них, який містить найголовнішу думку тексту.

Кольорові олівці (або маркери) – вірні Ваші помічники. Важливі положення, слова, словосполучення треба підкреслювати. Якщо Ви пишете конспект для підготовки в подальшому доповіді або реферату, то треба систематизувати матеріал. Все, що вивчається, позначайте червоним олівцем, до другого – синім тощо. Досвідчені читачі надають перевагу веденню конспектів не в зошитах, а на окремих пронумерованих аркушах. На семінар можна взяти лише потрібні з них. Якщо під час повторного читання книги виникає необхідність дописати що-небудь, можна вставити в конспект новий аркуш. Йому надається номер попереднього аркуша та відповідна літера (наприклад, 26а, 37б). Такі конспекти найчастіше зберігаються в папках. Придумайте для себе систему умовних позначень, яка полегшить роботу з конспектами. Зазвичай прямою лінією думка підкреслюється тоді, коли її хочуть підсилити. Хвилястою – коли в ній не досить впевнені. Знаки оклику та питання на полях “говорять”: у цьому місці тексту є дещо цікаве, однак це необхідне перевірити.

Що необхідно пам’ятати під час дискусії?

1. Не бійся помилитися, ризикуй. Без цього немає нового знання. Твоя позиція може бути надана критиці, але в доброзичливій формі. Але не настоюй на своїй думці, якщо вона помилкова.

2. Мета дискусії – разом шукати істину. Це форма колективної пошукової праці, тому не намагайся будь-що спростувати опонента, довести свою правоту. В суперечці є тільки одна перемога – нові знання.

3. Ставай співучасником розмови, якщо твоя думка не співпадає з думками інших.

4. Нічого не сприймай на віру, без достатнього обґрунтування. Тільки за умов критичного аналізу дійди того чи іншого висновку.

Семінарське заняття № 1 Тема. Історія розвитку соціології в Україні План заняття

1. Соціальні ідеї Михайла Драгоманова.

2. М.М. Ковалевський і розробка ним проблем теоретичної соціології.

3. Проблема держави у творчості І.Франка.

4. М.С. Грушевський, його теоретична спадщина і роль в організації української соціології.

5. “Філософія щастя” В. Винниченка.

Ключові терміни і поняття: “теорія природного права”, “концепція суспільного договору”

Реферат: “Розвиток української соціологічної думки в еміграції”

Література:

1. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие / Под общей редакцией проф. В.П. Андрущенко, проф. М.И. Горлача. – Харьков, 1996, с. 154 -173.

2. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2003, с. 83 - 99.

3. Павліченко П.П., Литвиненко Д.А. “Соціологія”. Навчальний посібник. – К., 2002, с. 21 - 27.

4. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К., 2000, с. 32 - 45.

5. Некрасов А.И. Основы социологии: Конспект лекций. – Х., 2002, с. 64 - 67.

Розглядаючи соціологічні погляди Михайла Драгоманова, треба зупинитися на суспільно-політичній концепції вченого, визначити, на яких позиціях він стояв у вирішенні соціально-економічних і державно-політичних питань; як відносився до революції та ідеї еволюційного розвитку. Дуже важливо визначити відношення М. Драгоманова до національного питання і в чому, на його погляд, полягали причини невдач українського національного руху.

Розглядаючи друге питання, треба з’ясувати погляди М. Ковалевського на історію людської цивілізації; розглянути основні положення його природно-правової теорії (особливо цікавими були його погляди щодо власності). Оскільки М. Ковалевський відомий як соціолог – теоретик, треба розкрити сутність розроблених ним проблем теоретичної соціології.

Перш ніж буде розглянуто третє питання, треба усвідомити, що наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. спостерігається перехід від українського національно-культурного відродження до національ-ного руху за державне самовизначення України. Тому погляди І. Франка на розвиток суспільства дуже важливі. Студенти повинні розглянути такі питання:

1. Як І. Франко розумів теорію природного права?

2. Як він відносився до ідеї всесвітньої революції?

3. Яким бачився йому суспільний устрій за умов соціалізму?

4. В чому, на думку І. Франка, полягає сутність ідеї “народ-ної держави”?

Четверте питання розкриває сутність історіософської концепції М. Грушевського, а також сутність його ідей “національної самооборони” і “національної смерті”. Важливими є положення про те, як вчений розглядав історію української державності, які думки висловлював з цього приводу, якої ідеї дотримувався щодо державного самовизначення України, якою бачив соціальну структуру українського суспільства? Особливу увагу треба приділити ролі М. Грушевського в організації української соціології.

Розглядаючи погляди В. Винниченка, треба особливу увагу приділити його концепції державності України, як він пояснював причини поразки Української революції. Треба відзначити, що наприкінці життя В. Винниченко змінив свої погляди щодо самовизначення України в бік державного суверенітету (праця “Відродження нації”). Особливо цікавими є питання:

• Як Винниченко відносився до націоналізму взагалі і українського націоналізму зокрема?

• Як він пояснював причини виникнення українського націоналізму?