2. Часовий розподіл каналів.

При часовому розподілі каналів передаються періодичні послі­довності дуже коротких імпульсів, амплітуди яких дорівнюють миттєвим значенням канальних сигналів. В проміжку між імпульсами одного канала передаються Імпульси другого каналу, третього і т.д.. Після цього цикл передачі знову повторюється.

При передачі безперервних сигналів (наприклад, розмови) їх дискретизують по часу, наприклад, методом амплітудної імпульсної модуляції (AIM), широтімпульсної модуляції (ШІМ) чи фазоімпульсної модуляції (ФіМ). В лінію передачі імпульси одного каналу подаються в проміжках між імпульсами інших каналів.

Спрощена структурна схема кінцевої станції багатоканальної системи передачі з часовим розподілом каналів зображена на малюнку 7.2.

Безперервні повідомлення від кожного абонента C₁(t)…C₂(t) подаються на входи канальних модуляторів КМ1 ... КМн. В цих модуля­торах проводиться модуляція по амплітуді, частоті чи фазі з відпо­відності з методом дискретизації. З виходу канального модулятора промодульовані імпульси об'єднуються з імпульсами синхронізації від генератора імпульсів синхронізації (ГіС), а також з імпульсами управління в груповий сигнал С_nn.

Мал. 7.2. Спрощена структурна схема кінцевої станції багатоканального зв'язку з часовим розподілом каналів.

Управління роботою модуляторів, ГІС, датчиків імпульсів управління (ДІУ) виклику, датчика службового зв'язку (ДСЗ) здійснюється роз­поділювачем каналів (РК), який видає на кожний модулятор послідовності імпульсів з частотою дискретизації F_д , зсунуті між собою на , де Т - номер каналу. В вихідному становищі модулято­ри закриті ы відкриваються імпульсами запуску від РК на час ввімкнен­ня абонента до загального широкосмугового каналу. Одержаний груповий сигнал С надходить на вхід пристрою, який надає сигналам всіх каналів однакову форму. Потім груповий сигнал подається на груповий модулятор, де здійснюється модуляція груповим сигналом радіочастот­них коливань несучої частоти передавача. Промодульовані радіочастот­ні коливання випромінюються антеною на наступну радіостанцію.

В приймальній частині станції прийнятий сигнал підсилюється, дитектуеться і подається на входи всіх канальних модуляторів КД. Кожний канальний демодулятор КД відкривається по черзі в відведені даному каналу інтервали часу. З виходу канальних детекторів повідом­лення поступають до відповідних абонентів.

В імпульсних релейних системах з часовим розподілом каналів число каналів обмежено і часто не перевищує 48. В радіорелейних системах передачі на великі відстані використовують принципи ретран­сляції. Для цього між кінцевими станціями встановлюються проміжні радіорелейні станції. На проміжним станціях встановлюють два комплекти приймально передавальних пристроїв, які здійснюють прийом сигна­лів від попередньої станції, підсилюють їх і передають на наступну станцію.

7.3. Частотний розподіл каналів.

Системи передачі, із лінійних трактах яких для передачі каналь­них сигналів кожному каналу відводиться визначена смуга частот, нази­ваються системами передачі з частотним розподілом каналом.

В багатоканальних радіорелейних і супутникових системах пере­дачі з частотним розподілом каналів використовують апаратуру об'єд­нання і розподілу каналі з. Це забезпечує простоту узгодження радіо­систем зв'язку і можливість уніфікації обладнання.

Для більш ефективного використання дорогого обладнання систем необхідно в визначеній смузі частот розмістити якомога більше каналів, А для цього спектр канального сигналу повинен бути вузьким. Найбільш вузький спектр частот одержують при амплітудній модуляції і випромі­нювання одної бокової смуги. Тому ї системах передачі з частотним розподілом каналів в основному використовується одно смугова амплітудна модуляція.

Структурна схема багатоканальної системи передачі частотним розподілом каналів приведена на мал. 7.3.

Мал. 7.3. Структурна схема системи з частотним розподілом каналів і графіки сигналів

В багатоканальних системах основними сигналами є телефонні, тому смугу частот коливань займають частоти 300...3400 Гц, ширина смуги 3100 Гц. Тому в груповому сигналі на кожний канал разом з захисним інтервалом відводиться 4000 Гц. Принцип частотного розпо­ділу полягає в тому, що кожний канал зв'язку має свою ділянку частот­ного спектра. Ці ділянки каналів U1,U2,U3…U_n складають груповий сигнал U_гр (мал. 7.3 б).

Апаратура розподілу каналів має балансні модулятори, генератори піднесучих частот і фільтри, як показано на структурній схемі (мал. 7.3а).

Звуковий сигнал каналу 1,2,..n частота генераторів під несучої Г1, Г2... ГИ подаються на балансний модулятор БМ1,БМ2...БМИ, до проходить амплітудна модуляція з подавленням своєї піднесучоі часто­ти. Генератори піднесучих частот повинні мати високу стабільність частоти і, як правило, мають кварцову стабілізацію. Високовибірними фільтрами Ф1,Ф2...ФИ виділяють одну з бокових смуг, після чого фор­мується груповий сигнал, який подається в кінцеві каскади радіопере­давача для випромінювання.

Основними перевагами частотного розподілу каналів є висока ефективність використання смуги частот лінії зв'язку, порівняна про­стота технічної реалізації.

Б при цьому способі можливість об'єднання кількох частотних каналів для передачі більш широкосмугового сигналу.

До недоліків таких систем відносяться: виникнення перехідних завад за рахунок неідеальності характеристик групового тракту і мож­ливість накопичення цих завад;

високі вимоги до смугових фільтрів, що приводить до їх високої варто­сті і значних габаритів.

Одначе, враховуючи ряд переваг, системи з частотним розподілом каналів широко використовують для різних радіоліній зв'язку.

ЗМІСТ