- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
Принципи багатоканального зв'язку
Сучасні системи передачі забезпечують передачу різних сигналів : телефонних, телеграфних, звукового мовлення, телевізійних, радіолокаційних, навігаційних і інших. Ці сигнали - безперервні і дискретні - є неперіодичними функціями часу. В загальному випадку "їм відповідає нескінченно широкий спектр частот складових. Ллє основна енергія сигналу розміщена в більш вузькому діапазоні частот.
Так, для забезпечення достатньої розбірливості телефонного сигналу, його спектр можна обмежити смугою 300.. .3400 Гц, сигналу, звукового мовлення - смугою 300...15000 Гц. Ширина спектра частот сигналу телевізійного мовлення складає 50 Гц... 6 МГц.
Оскільки характеристики різних сигналів дуже відрізняються, користуватися одним типом капала для передачі різних сигналів неможлива, необхідно декілька типових каналів, в вигляді основного типового прийнятий каналу зі смугою частот ЗО...3400 Гц, який відповідає ширині смуги частот телефонного сигналу. Такий канал називають каналом тональної частоти. При використанні радіоліній сукупність технічних засобів, які використовуються для передачі одного сигналу, називають стовбуром. Для ефективного використання апаратури доцільно передавати по одному стовбуру одночасно і незалежно велику кількість повідомлень, тобто, створювати в одному стовбурі велику кількість незалежних каналів.
Сукупність технічних засобів, які забезпечують одночасну і незалежну передачу кількох сигналів по одному стовбурі, називають-багатоканальною системою передачі. В складі системи передачі, крім середовища розповсюдження і кінцевих станцій, можуть бути проміжні станції.
Спрощена структурна схема багатоканальної системи радіозв'язку приведена на мал. 7.1.
Мал. 7.1 Спрощена структурна схема багатоканальної системи радіозв'язку.
На кінцевій передавальній станції висхідні Індивідуальні сигнали перетворюються модуляторами М в канальні сигнали. Потім ці канальні сигнали об'єднуються в пристрої об'єднання ПО, створюючи груповий сигнал. Проміжні станції збільшують віддаль передачі сигналів.
На приймальній кінцевій станції розподіляючий пристрій РП виділяє з групового сигналу канальні, які перетворюються демодуляторами ДМ в висхідні сигнали,
Перетворення висхідного сигналу на передавальній кінцевій станції необхідне для того, щоб надати кожному сигналу свої відмінні ознаки, які дозволяють на кінцевій приймальній станції розділити сигнали по відповідним приймачам.
Для передачі дискретних сигналів тонального телеграфа, передачі даних в багатоканальних системах використовують канали тональної частоти, а для більшої пропускної можливості - широкосмугові канали, створені на базі первинного, вторинного, третинного трактів. Первинний тракт має 12 каналів тональної частоти, вторинний - 6О каналів, третинний - 300 каналів.
Документальний електрозв'язок здійснюється по первинних широкосмугових каналах в смузі 48 кГц при роботі низько швидкісними апаратами t по вторинних широкосмугових каналах в смузі 240 кГц при роботі високошвидкісними апаратами. Для передачі сигналів мовлення зі смугою 50...10000 Гц використовують три канали тональної частоти.
В багатоканальних системах передачі частіше всього використовують часовий І частотний способи розподілу.
