- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.4.7. Магнітні модулятори
В сучасних
радіолокаційних передавачах
використовується імпульсні модулятори,
де в вигляді комутаторів застосовуються
дроселі (чи трансформатори) з осердям
із спеціального феромагнітного матеріалу.
Такі осердя в визначеному інтервалі
значень магнітної індукції можуть мати
дуже великі величини магнітної
проникності
.
Крива намагнічення їх показана на мал.5О
а,б.
Мал. 6.50. Криві намагнічення феромагнітного матеріалу.
Така характеристика (мал. 6.50а) має вузьку петлю гістерезіса і може бути ідеалізована в вигляді ламаної лінії (мал. 6.50б) 1-1-0-2-2 . На діляках 1-1 та 2-2 наступає насичення осердя :
Негативне Внас
на першій ділянці і позитивне + Внас
на другій ділянці. На цих ділянках
величини магнітної проникності
дуже
малі. На середній же ділянці кривої
(ділянка 1-2), коли осердя знаходиться в
насиченому стані, магнітна проникність
може досягати одиниць...десятків тисяч.
Відомо, що котушка (чи дросель) з осердям має індуктивність, пропорціональну магнітній проникності згідно з формулою :
де n -число витків катушки дроселя ;
S - площа середньої магнітної лінії ;
- магнітна проникність матеріалу осердя .
Отже, Індуктивний опір дроселя ωL можна одержати дуже великим, коли осердя не насичене, і малим - при його насиченні.
Ця залежність і дозволила використати дросель як комутатор в імпульсних модуляторах. Для закорочення такого комутатора його осердя переводять в насичений стан, а для розмикання - в ненасичений. Модулятори з дросельними комутаторами мають високу надійність і довговічність роботи, механічну міцність і велику потужність сформованих імпульсів. Вони одержали назву магнітних-модуляторів, Розглянемо коротко принцип їх дії. Найпростіша принципіальна схема магнітного модулятора з ємнісним накопичувачем енергії і з живленням від джерела змінного струму зображена на мал. 6.51а. В нього входять :U джерело живлення, CH накопичувач енергії, зарядна індуктивність Lз, - комутуючий дросель з котушкою підмагнічення на осерді комутуючого дроселя, L1-імпульсний трансформатор.
Мал. 6.51. Принципіальна схема магнітного модулятора і графіки формування імпульси в ньому.
7. Багатоканальний радіозв'язок.
Всяка інформація передається від радіопередавача до радіоприймача через фізичне середовище за ..допомогою технічних пристроїв.
В системах радіозв'язку середовищем для передачі інформації є атмосфера. Сукупність технічних засобів, які забезпечують передачу повідомлення від джерела до користувача, називається каналом радіозв'язку.
В радіолініях зв'язку повідомлення передається при допомозі радіохвиль в відкритому просторі. Сукупність технічних засобів і середовища розповсюдження, які забезпечують передачу електромагнітних сигналів із визначеній області частот, називаються каналом передачі, а сукупність технічних засобів, які формують канали передачі - системою передачі. Системи передачі дискретних повідомлень називають дискретний, а системи передачі безперервних повідомлень - безперервними чи аналоговими.
З наземних радіорелейних лініях використовують дециметрові і більш короткі хвилі. Все частіше використовується супутниковий зв'язок з ретрансляційними космічними станціями, встановленими на штучних супутниках Землі.
