- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
Відомо, що розімкнута
на кінці довга лінія (мал.6.48а), яка
заряджена до напруги Е, при розряді на
хвильовий опір ρ створює прямокутний
імпульс з малим фронтом і спадом при
амплітуді Е/2 і тривалістю
(L
-довжина лінії, L
і С -розподілені індуктивність і
ємність лінії).
Використовуючи лінію в вигляді накопичувача енергії, можна побудувати модулятор з режимом повного розряду елементів лінії, яка виробляє імпульси хорошої прямокутної форми. Одначе довжина лінії L виявляється неприйнятною для розміщення в радіопередавачах, Замість реальних ліній в модуляторах використовують штучні довгі лінії (ШДЛ), які складені з окремих індуктивностей і ємностей (мал.6.48б).
Мал. 6.48. Схеми довгих ліній.
Імпульсні модулятори з ШДЛ широко використовуються в сучасних передавачах ЕЛС. Вони відрізняються компактністю, високим коефіцієнтом корисної дії і дають можливість одержати імпульси значної потужності з формою, яка мало відрізняється від прямокутної. При заряді ШДЛ, яку «змикає електронний ключ ЕК на джерело живлення Е, її елементи L і С заряджаються до напруги Е. Після заряду ЕК перемикає лінію на хвильовий опір ρ , на якому виникає миттєва напруга рівна Е/2, яка має передній фронт достатньо крутий. Друга половина напруга Е/2 падає на хвильовому опорі лінії і викликає біжучу хвилю напруги, яка розповсюджується до розімкнутого кінця лінії, частково розряджаючи її по мірі розповсюдження. Від розімкнутого кінця лінії хвиля відбивається без зміни полярності і, повернувшись до початку лінії, повністю поглинається навантаженням ρ.
На протязі всього
часу руху хвилі до кінця лінії і назад
напруга на опорі ρ зберігається
практично постійною і рівною Е/2,яка
використовується як імпульс живлення
високочастотного генератора. В кінці
розряду лінії напруга зразу падає і
задній фронт імпульсу є також достатньо
крутим. Тривалість зформованого імпульсу
Т дорівнює, часові прямого і зворотнього
руху біжучої хвилі вподовж лінії і
дорівнює :
,
де N
- число секцій в лінії,
L і C - індуктивність і ємність секцій. Чим більше число секцій ШДЛ, тим ближчі її властивості до реальної довгої лінії і більш прямокутним стає імпульс напруги на генераторі.
Практична схема імпульсного модулятора з використанням ШДЛ зображена на мал. 6.49.
Мал. 6.49. Схема імпульсного модулятора на ШДЛ.
При відсутності
позитивного тактового імпульсу
електронний ключ ЕК (іноді в цій ролі
виступає газонаповнена лампа - тиратрон,
яка має малий опір в відкритому стані),
закритий і елементи ШДЛ через обмежуючий
дросель Lобм
і зарядний діод Дзар заряджаються до
напруги живлення Е. При приході позитивного
тактового імпульсу електронний ключ
відкривається і лінія через первинну
обмотку імпульсного трансформатора її
розряджається, формуючи прямокутний
імпульс. Для реалізації хвильового
опору ρ як навантаження лінії
використовується імпульсний
трансформатор її, який при допомозі
коефіцієнта трансформації n=W2/W1
і опору генератора Rг
дозволяє це зробити, оскільки ρ= Rг/
n2.
Як правило, при ρ
50... 200 Ом імпульсний трансформатор в
схемі є підвищуючим (n
= 3... 4), тому при порівняно невисокому Е
магнетрон М може мати напругу живлення
одиниці кіловольт.
