- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
В вигляді накопичувального елемента в цих схемах використовується соленоїд значної величини індуктивності (десяті долі-одиниці генрі). Перевагою таких схем з індуктивним накопичувачем є те,що в них (на відміну від схем з ємнісним накопичувачем) використовується низьковольтне джерело живлення.
По способу ввімкнення накопичувальної Індуктивності відносно високочастотного генератора відрізняють послідовну і паралельну схему
Мал.
6.46. Спрощені схеми імпульсних модуляторів
з індуктивним накопичувачем.
Фізичні процеси
накопичення енергії і одержання
високовольтної напруги для живлення
високочастотного генератора в схемі з
індуктивним накопичувачем полягає в
тому, що при повільному заряді
індуктивності струмом нею накопичується
електрична енергія. Раптове ввімкнення
електронного ключа ЕК і різка зміна
струму індуктивності приводить до
появи електрорушійної сили самоіндукції
яка протилежна по знаку основному
джерелу живлення Е і може досягати
значень одиниць-десятків кіловольт.
В схемі з послідовним ввімкненням накопичувальної індуктивності Lнак (мал 6.46а) при закритому електронному ключі ЕK вона заряджається струмом через обмежуючий резистор Rобм при розімкненні ключа ЕК струм через Lнак різко змінюється, появляється ЕРС самоіндукції еL , яка ввімкнена послідовно з напругою основного джерела живлення Е і використовується для живлення високочастотного генератора. Очевидні недоліки такої схеми: електронний ключ ввімкнений більший проміжок часу для проведення заряду Lнак тому лампа ЕK перебуває в тяжкому тепловому режимі ; для живлення генератора треба приймати додаткові міри електробезпеки основного джерела живлення Е, оскільки воно в момент появи еL ввімкнено безпосередньо з високовольтною напругою. Крім того, при використанні магнетрона в такій схемі його анод не може бути заземлений. Тому в практичних схемах використовується паралельне ввімкнення Lнак (мал.6.46б), для якої докладно розглянемо фізичні процеси в ній і практичну схему. При відсутності тактового імпульсу і закритому електронному ключі ЕК Lнак через Rобм заряджається струмом до визначеної величини (мал. б.47а).
Мал. 6.47. Форми струму і напруги в схемі з паралельним ввімкненням накопичувальної індуктивності і практична схема.
Оскільки напруга
на Lнак
є різницею між джерелом живлення і
напругою на обмежуючому резисторі,
тобто,
то її форма при постійній напрузі Е і
збільшуваному
представляє
собою зменшувану напругу. Все це
відбувається при відсутності тактового
імпульсу.
При приході позитивного тактового імпульсу і замиканні лампи електронного ключа різко змінюється струм заряду Lнак появляється ЕРС самоіндукції BL , яка має значну величину і протилежна по знаку. Вона і використовується для живлення магнетрона, який генерує радіоімпульс (мал. 6.47б). Зарядний діод Д захищає основне джерело живлення S від пробою з момент дії тактового імпульсу, Перевагою цієї схеми є те, що магнетрон М має заземлений анод.
