- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
Велика потужність випромінювання імпульсних радіопередавачі в зумовлює використаний в їх кінцевих каскадах, як правило, електронних, приладів. Лампи, які працюють в імпульсному режимі, генерують потужність імпульсами, а, отже, працюють тільки в короткому проміжку часу, коли вони повинні піддати величезну потужність, яка доходить до кількох сотень кіловат. Середня потужність імпульсної, лампи за період повторення імпульсів в сотні і тисячі разів менше пікової (імпульсної) потужності. Вказана особливість лампи відображена в її конструкції. Для одержання великої потужності потрібно збільшувати струм емісії, який іноді досягає одиниць-десятків ампер і анодну напругу, яка має: величину одиниці-десятки кіловольт. Для ефективного управління електронним потоком перша сітка розташована на близькій відстані під катода, напруги зміщення для надійного закривання лампи досягають сотень вольт.
При сітковій модуляції імпульс напруги з виходу модулятора подається на сітку лампи генератора і відкриває її на час тривалості імпульса мал.6.43а
При відсутності UТІ лампа закрита значною напругою зміщення ЕЗМ. Одночасно на керуючу сітку лампи подається несуча напруга Uω, яка по амплітуді незначна і не відкриває лампи при відсутності UТІ . Прихід позитивної напруги тактового імпульсу компенсує негативну напругу/ зміщення ЕЗМ, що дозволяє змістити робочу точку лампи на лінійну ділянку характеристики. При постійно діючій високій напрузі анодного живлення ЕА в момент тривалості імпульса через лампу протікає струм, і якщо цей каскад кінцевий (умовно на малюнку зображена проста схема виходу), то антена випромінює радіоімпульс.
мал.
6.43. Схеми сіткової і анодної імпульсної
модуляції.
Така схема імпульсної модуляції має суттєві недоліки, тому використовується дуже рідко.
Найбільш значним недоліком є паразитне випромінювання в період паузи, оскільки при постійному розжаренні катода частково підігрівається перша сітка. Робота виходу електронів з першої сітки, яка часто буває і в імпульсних лампах оксидованою, достатня для створення незначного струму при постійно діючій напрузі Еа. Це викликає значно теплове перевантаження лампи, створює на вході приймача, який здійснює прийом відбитих сигналів в період паузи значну напругу завади.
Крім того, потрібно здійснити розв'язку схем подачі напруги несучої Uω і напруги тактових імпульсів UТІ . Перевагою сіткової смпульсної модуляції є те, що потужність тактових імпульсів і їх амплітуда має бути незначною..
При анодній імпульсній модуляції імпульс напруги з виходу модулятора подасться на анод лампи (мал.6.43б) і є одночасно напругою живлення лампи. Тому при відсутності тактових імпульсів струм лампи протікати не може і паразитне випромінювання відсутнє.
Недоліком схеми є те, що амплітуда тактових імпульсів повинна бути дуже великою.
В практичних схемах передавачів РЛС ця проблема вирішується при допомозі спеціальних схем накопичувачів енергії, які мають незначну потужність і ведуть накопичення енергії в паузі, щоб потім при приході короткотривалого тактового імпульсу віддати енергію лампі, яка випромінює з допомогою антенної системи короткий радіоімпульс.
