- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
"Реактивним"
називається польовий чи біполярний
транзистор з RC-схемою
чи LR-
схемою, який може виконувати роль
керованої індуктивності чи ємності (в
лампових радіопередавачах може бути
використана "реактивна" лампа).
Схемна побудова, "реактивного"
транзистора показана на мал. 6.31.
Мал. 6.31.Схеми "реактивних" транзисторів і їх,
векторні діаграми.
Виявляється, що звичайний біполярний чи польовий транзистор може виконувати роль еквівалентної ємності Секв чи еквівалентної індуктивності Lекв, якщо його додатково забезпечити RC-схемою чи LR-схемою, яка ввімкнена в коло бази (затвору).
На мал. 6.31а зображені "реактивні" транзистори на БТ та ПТ з RC-схемою в колі бази (затвору), які виконують роль еквівалентної ємності Секв. Довести це можна при допомозі векторної діаграми (мал. 6.31в). Якщо між колектором-емітером (стоком-витоком) діє, високочастотна змінна напруга Uк(с) (нагадаємо, що "реактивний" транзистор вмикається паралельно коливальному контуру автогенератора), то ця напруга створює струм IRC в послідовному з'єднанні. В "реактивному" транзисторі завжди діє співвідношення 1/ωс >> R наприклад, ємність С ≈ 3...10пФ, опір якої
1/ ωс ≈ 100…200кОм, a R ≈ 1...2 кОм), тому струм IRC в основному визначається опором ємності С і носить ємністьний характер, тому IRC випереджає Uк(с) на 90°. Цей струм, протікаючи по R, створює на ньому падіння напруги UR = Uбе(зв), яка співпадає по фазі з IRC. Напруга на базі (затворі) в схемі з загальним емітером (витоком) створює в транзисторі струм Iк(с), який в робочому діапазоні частот транзистори співпадає по фазі з напругою Uбе(зв). З векторної діаграми видно, що струм "реактивного" транзистора Iк(с) випереджає його напругу Uк(с), що відповідає фазовому співвідношенню векторів в ємності. Отже, "реактивний" транзистор, зображений на мал. 6.31, виконує-роль еквівалентної ємності Секв.
На мал. 6.31б зображені "реактивні" транзистори на БТ та ПТ, де в порівнянні, з попередньою схемою, змінені місцями R та С.
Векторна діаграма для цієї схеми зображена на мал. 6.31в і будується таким чином. Відкладається вектор високочастотної напруги Uк(с). Оскільки в схемі такого "реактивного" транзистора
R >>1/ωс (наприклад R ≈ 100 … 200кОм, а ємність ≈ 0,1 ... 0,5мкФ, опір якої 1/ ωс ≈ 1…2кОм), то струм RC-схеми активний, тому IRC співпадає по фазі з напругою Uк(с). Падіння напруги на ємності
Uс = Uбе(зв) відстає від струму IRC на 90°. Напруга Uбе(зв) викликає синфазний струм IRC, тому з векторної діаграми видно, що струм Iк(с) відстає від напруги Uк(с).Отже, "реактивний" транзистор, зображений на мал. 6.31в виконує роль еквівалентної індуктивності Lекв.
Аналогічно можна довести, що "реактивний" транзистор, зображений на схемі 6.31в, при умові ωL >>R виконує роль еквівалентної індуктивності (векторна діаграма для нього приведена на мал.6.31е), а схема "реактивного" транзистора (мал.6.31д, при умові R >> ωL виконує роль еквівалентної ємності (векторна діаграма зображена на мал 6.31є). Потрібно зазначити, що такі схеми "реактивних" транзисторів з LR-схемою фактично не використовуються із-за конструктивних особливостей індуктивності (вона є коротким замиканням між електродами транзистора по постійній складовій струму І , крім того, виконання, наприклад, умови ωL >>R потребує значної кількості витків обмотки індуктивності, що конструктивно недоцільно).
Тому в практичних схемах радіопередавачів з частотною модуляцією використовують "реактивні" транзистори з RС-схемою.
