6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.

При цьому методі несуча частота ω і модулююча частота ω подаються на схему балансного модулятора БМ1. Одночасно сигнали цих частот окремо подаються на фазозсуваючу схему з фазовим зсувом φ = 90% (мал.6.25).

Мал. 6.25. Структурна схема частини передавача ОБС при фазокомпенсаційному методі.

Фазозсуваючою схемою в найпростішому випадку може бути послі­довна RC-схема, падіння напруг на елементах якої U_R i U_C зсунуті на 90°. Зсунуті на φ = 90% U_Ω i U_ω подаються на другий балан­сний модулятор БМ2. Вихідні напруги балансних модуляторів U_БМ1 та U_БМ2 подаються на суматор, яким може бути сумуючий підсилювач в вигляді, наприклад, двотактної схеми. На виході суматора виділяєть­ся одна з бокових смуг, що легко показати, якщо звернутися до формул струму балансного модулятора (розділ 6.1.8.1):

Оскільки складові струму БМ2 зсунуті на φ = 90°, то струм і_БМ2 буде мати вигляд:

Після суматора, де , тобто, фактично на його виході існує тільки одна з бокових смуг, а саме, верхня бокова смуга. Таким чином, цей метод дозволяє по­давити одну з бокових смуг, виділивши другу бокову смугу. До недолі­ків цієї схеми відноситься складність одержання φ_Ω = 90° для час­тот модулятора, оскільки коефіцієнт перекриття його дуже великий (наприклад, при Ωmin … Ωmax = 100Гц…10кГц, К_п = 100), тоді як для несучої частоти φ_ω = 90° здійснюється просто.

6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.

При цьому методі використовується як компенсація попередньо зсунутих по фазі напруг, так і фільтри для виділення із амплітудномодульованого коливання одної бокової смуги. Нa

мал. 6.26 приведена структурна схема, яка пояснює цей метод перетворення односмугового сигналу.

Мал. 6.26. Структурна схема формування односмугового сигналу фазофільтровим методом.

На вхід БМ1 та БМ2 подається сигнал в вигляді двох низькочастотних напруг, які займають спектр від Ωmin до Ωmax (мал.6.27а) В вигляді "несучої" частоти на два перших балансних модулятори БМ1 та БМ2 подаються зсунуті по фазі на 90° напруги з частотою, яка відповідає середній частоті сигнала Ω₀ = 1/2 (Ωmin+Ωmax). Частота Ω₀ виробляється генератором допоміжної частоти і фазозсуваючою схемою і здійснюється фазовий зсув 90°. Відповідно на ви­ходах балансних модуляторів БМ1та БМ2 одержують спектри частот, де допоміжна "несуча" частота Ω₀ подавлена (мал. 6.27б). Після про­ходження фільтра нижніх частот нижня бокова смуга подавляється, спектр сигнала після фільтрів нижніх частот буде мати вигляд, пока­заний на мал. 6.27в.

Мал. 6.27. Спектри сигналів при фазофільтруючому

методі.

На другу пару балансних модуляторів БМ3 та БМ4, окрім модулю­ючих напруг верхніх бокових смуг, зсунутих по фазі-на 90°, подані напруги несучої частоти й) , зсунуті по фазі на 90° одна відносно другої при допомозі фазозсуваючої схеми 2. Напруги на виходах БМ3 та БМ4 мають верхню і нижню бокові смуги (несуча частота ω по­давлена) і рознесені на шкалі частот на величину 2Ω₀ (як в випадку з багаторазовою модуляцією). Напруги U_{вих,бм3,бм4} зображені на мал. 6.27г.

При складанні вихідних напруг БМ3 та БМ4 (як в випадку фазокомпенсаційного методу, де несуча частота і модулююча частота зсуну­ті на 90°) при допомозі суматора, виділяється верхня бокова смуга (мал.6.27а). Таким чином, проведені перетворення, по-перше змінили несучу частоту (вона стала рівною ω+ Ω₀) без втрати інформації в боковій смузі, що дозволяє в подальшому простим фільтром її виді­лити. Крім того, подавления нижньої бокової смуги здійснюється фазокомпенсаційним методом. Отже, фазофільтровий метод поєднує перева­ги обох методів, які дозволяють більш якісно виділити одну з боко­вих смуг.