6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.

Як було вже зазначено вище, балансний чи кільцевий модулятор односмугового радіопередавача є основним елементом схеми, бо дозво­ляє здійснити амплітудну модуляцію і одночасно подавити несучу час­тоту ω. Таким чином, завданням подальших після модулятора каска­дів радіопередавача є подавлення однієї з бокових смуг, підсилення виділеної смуги і випромінювання її смуги частот в ефір. Існують де­кілька методів формування односмугового сигналу, які викладені ниж­че.

6.1.8.2.1. Фільтровий метод.

Суть фільтрового методу формування односмугового сигналу поля­гає в тому, що в схемі радіопередавача використовується каскад з високовибірним фільтром для виділення однієї з бокових смуг (мал.6.23а).

Мал. 6.23. Структурна схема частини радіопередавача з ОЕС і фільтрація однієї зі смуг.

При подачі на БМ несучої частоти ω і напруги управління U_Ω здійснюється амплітудна модуляція і подавляється несуча частота, в результаті чого на виході БМ присутні сигнали нижньої і верхньої бокових смуг. Використання в схемі радіопередавача каскада з високовибірним фільтром (кварцевим фільтром, пьезофільтром, електромеханіч­ним фільтром, фільтром зосередженої селекції) дозволяє виділити, наприклад, верхню бокову смугу (мал.6.23б).

Необхідність таких фільтрів з практично прямокутною крутістю схилів резонансної характеристики пов'язано з тим, що частотний ін­тервал між НБС і ВБС при, наприклад, Ωmin ⁼ 100 Гц, складає всього 200 Гц, що потребує якостей вищезгаданих фільтрів.

Недоліком такої схеми радіопередавача є те, що з підвищенням несучої частоти (короткохвильовий чи ультракороткохвильовий діапазон стає набагато важче відфільтровувати одну з смуг, оскільки відносний інтервал між полосами зменшується. Тому в деяких схемах радіопередавачів ОБС для полегшення фільтрації однієї з полос використовують так званий метод багаторазового послідовного перетворення під несучої, або методпослідовноє балансної модуляції. Структурна схема частини такого радіопередавача зображена на мал. 6.24а.

Мал. 6.24. Метод послідовної балансної модуляції.

Суть такого метода найбільш яскраво можна продемонструвати на конкретному прикладі.

Нехай модулююча напруга U_Ω має інтервал частот Ωmin ... Ωmах=100Гц …5 кГц. Якщо перша піднесуча частота ω₁ = 100 кГЦ, то смуги частот після БМ1 такі : ВБС = 100,1кГЦ ... 105 кГЦ, а НБС = 99,9 ... 95 кГц.

При низькій першій піднесучій частоті нижню бокову смугу не­важко відфільтрувати фільтром Ф1, а нижню бокову смугу як керуючу напругу подано на другий балансний модулятор БМ2, на який одночасно подана більша друга піднесуча частота ω₂, наприклад, 5МГц.

Тоді верхня бокова смуга після БМ2 буде мати інтервал частот 5100,1 ... 5105 кГц, а нижня бокова смуга - 4899,9 ... 4895 кГц.

Таким чином, частотний інтервал між ВБС і НБС становитиме 200,2 кГц, що значно більше,ніж при ω₁ тобто, фактично ВБС і НБС виявились розсунутими на шкалі частот (мал.6.24б), що значно полегшує виділення однієї з бокових смуг простим фільтром, наприклад, простим паралельним контуром. Використання ще одного ступеня балан­сного модулювання дозволить ще більше розсунути ВБС І НБС на шкалі частот і полегшити фільтрацію однієї смуги.