- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
При
цьому виді амплітудної модуляції керуюча
напруга UΩ
подається на другий затвор польового
транзистора чи екранну сітку лампи.
Статична, модуляційна характеристика
при цьому представляє залежність
IC=φ(UЗ2)
чи IА=φ(Uекр)
має
вигляд (мал.6.9)
Мал. 6.9. Статична модуляційна характеристика при амплітудній модуляції на другий затвор (екранну сітку).
Характеризуючи СМХ для двозатворного польового транзистора (мал.6.9а) можна вважати, що це перехідна характеристика по другому затвору при позитивних UЗ2, оскільки другий затвор ПТ по суті є сигнальним і не споживає енергії від джерела живлення.
Екранна сітка в пентоді чи тетроді є по суті другим анодом при значному струмі споживання з властивостями керування анодним струмом, тому СМХ має значну лінійну ділянку при напрузі Uекр< UА. При Uекр ≥ UА електронний потік лампи починає замикатись через екранну сітку, що приводить до зменшення ІА (мал. 6.9б). Таким чином, СМХ в обох випадках має значну лінійну ділянку, що дозволяє успішно реалізувати амплітудну модуляцію на другий затвор чи екранну сітку. Оскільки лінійна ділянка СМХ знаходиться в області управління струмом вихідним, то при цьому режим транзистора чи лампи буде недонапруженим.
Практичні схеми амплітудної модуляції мають вигляд
(мал.
6.10).
Мал. 6.10. Практичні схеми амплітудної модуляції на другий затворі І екранну сітку.
В схемі на польовому транзисторі (мал. 6.10a) напруга несучої частоти Uω подається на перший затвор ПТ, на який одночасно подана напруга зміщення Езм для реалізації режиму відсічки. В коло стоку ввімкнено частково паралельний контур LK CK, настроєний на несучу частоту ω зі смугою пропускання АМ - коливання.
Робоча точка по другому затвору вибрана при допомозі дільника R1, R2 посередині лінійної ділянки СМХ. Одночасно на другий затвор подається модулююча напруга UΩ, знята з вторинної обмотки модулюючого трансформатора. Оскільки СМХ має значну лінійну ділянку, то для одержання великої напруги UΩ. часто використовують двотактні каскади в модуляторах (частина такої схеми показана на малюнку 6.10а). Аналогічно реалізована схема екранної амплітудної модуляції (мал.6.10б) де робоча точка на СМХ вибрана при допомозі Rекр Секр, а модулююча напруга UΩ подається від двотактної схеми модулятора.
Крім радіопередавачів, така схема АМ - модуляції використовується в радіовимірювальних приладах для одержання лінійної зміни глибини амплітудної модуляції в широких межах.
6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
Амплітудна модуляція на антидинатронну (захисну) сітку в пентодах здійснюється ввімкненням модулюючої напруги в коло захистної сітки послідовно з постійною негативною напругою її живлення. Статична модуляційна характеристика зображена на мал. 6.11а.
Дослідження
залежності анодного струму від напруги
на антидинатронній сітці
показує,
що в області позитивних напруг на ній
анодний струм слабо залежить від цієї
напруги Есз.
А при негативних напругах Есз
проходять значні зміни анодного струму,
тому модуляція на захисну; сітку
здійснюється при негативних напругах
на сітці. При зміні Есз
проходить
перерозподіл катодного струму між
анодом, екранною і керуючою сіткою. В
результаті в імпульсі анодного струму
появляється провал і змінюється значення
першої гармоніки.
Мал. 6.11. Статична модуляційна характеристика і практична
схема при амплітудній модуляції на антидинатронну сітку.
По мірі зменшення напруги Есз провал в імпульсі анодного струму поглиблюється, а струми першої і другої сітки ростуть. Отже, при модуляції на захисну сітку ГЗЗ працює в перенапруженому режимі…
Практична схема амплітудної модуляції на третю сітку приведена на мал. 6.11б, де несуча напруга Uω подається на першу сітку. Екранна сітка живиться через Rекр Секр від джерела живлення Еа.
Робоча точка на лінійній ділянці СМХ вибрана при допомозі Есз, одночасно на третю сітку від модулятора подається керуюча напруга UΩ.
Перевагою схеми є те, що при негативній напрузі на третій сітці схема модулятора має незначне навантаження (часто така схема має лише мікрофон, ввімкнений через модулюючий трансформатор).
