- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
Радіочастотні коливання, які створюються радіопаредавачами і випромінюються його антеною в вигляді електромагнітних хвиль, використовуються для передачі інформації тому, що вони легко поширюються на велику відстань.
Повідомлення, яке потрібно передати, частіше всього представляють собою низькочастотні коливання. Наприклад, механічні коливання, звуку, перетворені мікрофоном в електричні, представляють собою коливання низької частоти. Такі коливання не можуть поширюватись на великі відстані. Тому спектр низькочастотного сигнала необхідно перенести в область радіочастот. Для цього необхідно здійснити управління ними.
Процес управління коливаннями радіочастоти з допомогою коливань низької частоти називається модуляцією.
В радіопередавачі модуляція здійснюється з допомогою спеціального пристрою, який називається модулятором. На один вхід модулятора подається напруга радіочастоти, на другий - низькочастотний сигнал передачі інформації, а на виході модулятора одержується модульоване коливання.
Радіочастотні коливання, які здійснюють перенос сигналу, зберігають його властивості, Вони називаються несучими.
Радіочастотні коливання характеризуються трьома параметрами : амплітудою, частотою і фазою. Вони зв'язні співвідношенням :
З
залежності від того, який з параметрів
радіочастотного коливання (амплітуда
, частота ω) чи фаза φ ) змінюється,
відрізняють амплітудну, частотну і фазову, модуляцію. Для здійснення одної з таких видів модуляції необхідно змінювати один з вищеназваних пареметрів несучого сигналу. При роботі радіопередавача в імпульсному режимі для здійснення модуляції змінюється один з параметрів імпульсів. Така модуляція називається імпульсною.
Для передачі телеграфних сигналів змінюють один з параметрів радіочастотних коливань в відповідності з телеграфним кодом. Радіотелеграфну модуляцію називають маніпуляцією . Відрізняють відповідно маніпуляцію амплітудну, частотну і фазову.
6.1. Амплітудна модуляція.
При
амплітудній модуляції амплітуда струму
високої частоти
змінюється пропорціонально зміні
амплітуди коливань низької частоти
(керуючого сигналу).
6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
При
використанні радіочастотного коливання
без початкового фазового зсуву
(мал. 6.1а) і коливань керуючого сигналу
низької частоти
(мал.
6.1б), який має постійну складову струму
І та змінну складову з амплітудою
,
одержується амплітудномодульоване
коливання (мал. 6.1в), в якого амплітуда
позитивного і негативного напівперіоду
змінюється по закону зміни амплітуди
керуючого сигналу.
Мал. 6.1. Вид амплітудномодульованого коливання і його спектр.
При модуляції несучої частоти ω з амплітудою Іω одною частотою керуючого сигналу Ω. (одним тоном) спектр амплітудномодульованого коливання (вираз приводиться без математичних викладок) представляє собою:
З
виразу струму
для амплітудномодульованого коливання
видно, що його спектр складається з
трьох складових :
- складова
струму несучої частоти
з
амплітудою Іω
і частотою ω;
складова струму верхньої бокової частоти
з
амплітудою
і
частотою
;складова струму нижньої бокової частоти
з
амплітудою
і частотою
.
В
виразі для
введена величина
носить
назву глибини модуляції (m=0…1),
яка також часто представляється в %.
При аналізі амплітудномодульованого коливання (АМ-коливання) можна визначити :
всі складові спектра АМ-коливання (ω, ω+Ω, ω-Ω) високочастотні, тобто, при амплітудній модуляції високої частоти ω низькоюцастотою Ω таке коливання не має низьких частот і може бути успішно підведено до антени радіопередавача і випромінюватись в вигляді електромагнітних хвиль ;
всі складові АМ-коливання синусоїдальні верхня і нижня бокові частоти розташовані на шкалі частот близько від несучої на частотній відстані & , тому частотний спектр такого коливання представлений на мал. 6.1г ;
амплітуди складових спектра такі :
амплітуда
несучої частоти Iw
, амплітуди верхньої і нижньої бокових
частот
;
смуга, яку займає таке коливання на шкалі частот Δω) визначається різницею найбільшої і найменшої частоти, тобто,
Δω=(ω+Ω)-(ω-Ω)=2Ω
при модуляції несучої частоти (t) спектром низьких частот
Ωmin …Ωmax складових з несучою дасть верхню та
нижню бокову частоти, створюючи нижню бокову смугу (НБС) та верхню бокову смугу (ВБС), що відображено на мал. 6.1д ;
смуга, яку займає таке коливання на шкалі частот
Δω=(ω+ Ωmax)-(ω- Ωmax)=2 Ωmax
Потужність
АМ-коливання визначається сумою
потужностей його складових спектра
і
дорівнює:
де: Рω - потужність несучої частоти ;
РАМ - потужність АМ-коливання ; m - глибина амплітудної модуляції.
Аналізуючи
це рівняння, можна зробити висновок, що
значну долю потужності в
складі
РАМ
займає потужність Рω,
яка ніякої інформації не несе (наприклад,
при Рω
=
100 Вт та m
= 30%
РАМ
=100 (1+
·0,32)
≈ 105Вт), тому в практичних схемах
радіопередавачів використовують
спеціальні методи збільшення корисної
частки потужності.
