- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
В уповільнюючих системах електромагнітне поле має багато прямих зворотніх гармонік, які мають різні швидкості і розповсюджуються по системі в протилежних напрямках. Швидкість і напрям руху електронів можна підібрати так, що необхідна умова для генерації Vе = Vф може виконуватись для одної з гармонік. Таким чином, електронний потік може взаємодіяти як з прямими, так і зворотніми хвилями.
Лампа зворотньої хвилі (ЛЗХ) & різновидністю лампи біжучої хвилі. Конструктивно ЛЗХ має ті ж елементи, що і ЛБХ. Перетворення енергії в ЛЗХ здійснюється так же, як і в ЛБХ : в результаті тривалої взаємодії електронного променя з електромагнітною хвилею, яка розповсюджується в нерезонансній коливальній системі. Найчастіше ЛЗХ працює на першій зворотній гармоніці, для якої виконується умова генерації Vе = Vф . Різниця між лампами в тому, що в ЛЗХ електромагнітна хвиля рухається назустріч електронному потоку. Схемотехнічна будова ЛЗХ приведена на мал. 5.16.
Мал. 5.16. Конструкція лампи зворотньої хвилі.
ЛЗХ має електронну гармату, що складається з нитки розкалення, катода 2 та електрода управління густиною електронного потоку 3, на який подається потенціал управління Еу. Для формуванням прискорення електронного потоку в ЛЗХ С фокусуючий електрод 4 та анод 5. Електричним потік попадає в простір взаємодії, який створюється уповільаючою системою 6 з відбивачем 7 і фокусуючою, магнітною системою 9. На колектор 8 подано прискорюючий потенціал Е. При русі електронів проходить їх групування в.згустки. Концентрація електронів в згустках наростає до виходу лампи, досягаючи максимального значення на початку електронного потоку. Процес групування електронів принципіально не залежить від напрямку руху хвилі відносно напрямку електронного потоку. Передача енергії полю КВЧ проходить при русі електронів з загальмованих напівхвилях поля НВЧ, Для ефективної взаємодії швидкість електронного потоку Vo, так як і з ЛБХ, повинна трохи перевищувати швидкість хвилі Vф.
Вихід в ЛЗХ розташований біля електронної гармати. Джерелом електромагнітних коливань в ЛБХ є внутрішні шуми, що з’являються в неоднорідних уповільнюючи системах. Внаслідок того, що в лампі зворотної хвилі енергія поля НВЧ нарощується в напрямку зворотнього струму електронного потоку, що і сприяє самозбудженню. При швидкості руху руху електронного потоку зворотній зв’язок став позитивним, тобто виконується умова балансу фаз. А швидкість електронного потоку визначається прискорюючою напругою Е. Друга умова самозбудження – баланс амплітуд – досягається підбором струму електронного потоку. При деякому значенні струму електронного потоку променя проходить самозбудження. Потужність виникаючих коливань визначається струмом електричного променя.
Важливою перевагою ЛЗХ є можливість електронного підстроєння частоти коливань в широкому діапазоні прискорюючої напруги. Звичайний діапазон електронного перестроєння буває біля 30…40% середньої частоти генерованих коливань. Частота коливань ЛЗХ не залежить від характера зовнішнього навантаження оскільки в ЛЗХ немає коливальної системи.
Лампи бігучої – прямої і зворотньої хвилі діляться на дві основні групи, які відрізняються напрямком і призначенням постійного магнітного поля: типу О і типу М. В лампах типу О постійне магнітне поле повздовжне, воно спрямоване вповздовж електронного потоку і призначено тільки для фокусування прямолінійного електронного потоку. В лампах типу М постійне магнітне поле поперечне.
В радіоапаратурі лампа зворотньої хвилі використовується в вигляді генераторів безперервних і імпульсних коливань в діапазоні дециметрових та сантиметрових хвиль.
