- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
При використанні транзисторів і електронних ламп в каскадах радіопередавачів необхідно враховувати особливості їх статичних характеристик.
Біполярні транзистори (БТ) дуже широко використовуються в радіопередавачах. Оскільки структура БТ фактично складається з двох переходів: база - емітер, як відкритого переходу, зображеного напівпровідниковим діодом для БТ типу n-р-n і закритого переходу база - колектор, зображеного діодом в зворотньому ввімкненні (рис. 2.2а), то його еквівалентна схема якраз і може бути представлена послідовним з'єднанням двох діодів.
В довідковій літературі найбільш часто приводяться вхідні і вихідні характеристики БТ Іб = ƒ(Uбе) і Ік = ƒ (Uке), зображені на малюнку 2.2б,в. Особливістю вхідних характеристик є те, що фактично тут найбільш часто приводиться дві характеристики при напрузі на колекторі |Uк|>0 (для підсилювального режиму) і при напрузі на колекторі Uк = 0 (для імпульсного режиму). Вихідні характеристики приводяться при різних величинах базового струму Іб. Область лінійного режиму та область насичення її розділена умовною лінією, яка
Рис. 2.2. Статичні характеристики біполярного транзистора.
широко використовується в радіопередавачах, називається лінією критичного режиму ЛКР, і може бути продовжена при подачі на колектор від'ємної напруги — Uке, оскільки в цьому випадку за умови позитивної напруги на базі (рис 2.2а) перехід база-колектор може бути відкритий і через нього протікає - зворотній струм колектора. Перехідна характеристика БТ Ік = ƒ(Uбе) може бути легко побудована при використанні вхідної і вихідної характеристик і має нелінійну ділянку при Uбе ≈ 0,2 ... 0,8 В і ділянку насичення при значних Uбе.
Для польових транзисторів (ПТ), як правило, приводяться перехідна і вихідна характеристики Іс = ƒ(Uзв) і Іс = ƒ(Uсв), які зображені на 2.3а,б,в.
Ці характеристики приведені для ПТ n-типу, де для перехідної характеристики лінійна ділянка знаходиться при негативних величинах Uзв, а на вихідних характеристиках, які відкладені при різних величинах Uзв, є також лінійна область і область насичення, яких розділяє лінія критичного режиму.
Рис. 2.3. Статичні характеристики польових транзисторів.
Для двозатворних ПТ (КП306, КП350) іноді приводиться залежність стокового струму і від напруги на другому затворі Uз2 Іс = ƒ(Uз2), яка зображена на рис. 2.3в і фактично є також перехідною характеристикою по другому затвору, оскільки в таких ПТ другий затвор фактично також є сигнальним.
Для електронних ламп (ЕЛ) найчастіше приводяться перехідна Іа = ƒ(Uск) характеристика (рис. 2.4а) і вихідна Іа = ƒ(Uак) характеристика (мал. 2.4б), де зображено сімейство характеристик анодного струму Іа від напруги на першій сітці відносно катоду Uск і від напруги між анодом і катодом Uак.
На перехідній характеристиці лінійна ділянка залежності анодного струму лежить при від'ємних значеннях напруги Uск, а струм сітки Іс появляється лише при позитивних значеннях Uск. На вихідних характеристиках лінійна область і область
Рис. 2.4. Статичні характеристики електронних ламп.
насичення також розділені лінією критичного режиму ЛКР. Для пентодів іноді приводиться залежність анодного струму Іа від напруги на екранній сітці Uе Іа = ƒ(Uе), зображеній на рис. 2.4в, а також залежність анодного струму Іа від напруги на третій (антидинатронній) сітці Uсз Іа = ƒ(Uсз), зображеній на рис. 2.4в.
