- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
4.7. Управління частотою кварцового генератора.
В практичних схемах кварцових генераторів іноді є необхідність здійснити точне підстроєння його частоти. Це пов'язано з різними причинами (наприклад, точне підстроєння частоти несучої передавача, частоти генератора кварцового годинника і т.д.) тому в схемі повинне бути оперативне регулювання частоти, не пов'язане з якимсь конструктивним переобладнанням схеми. В принципі зміну частоти кварцового резонатора можна здійснити зміною товщини пластини кварца, зміною тиску на грані пластини, зміною тиску газу в балоні ,
куди поміщений кварц з метою ізоляції від зовнішнього середовища і інші методи. Одначе вони не дозволяють оперативно здійснити
підстроєний частоти кварцового резонатора, який вже розміщений в схемі радіотехнічного пристрою. Тому використовуються схемотехнічні способи зміни частоти генерації, принципи здійснення яких полягають в використанні реактивностей підстроєння (рис. 4.13).
Рис 4.13. Способи підстроєння частоти кварцового
резонатора
Нагадаємо, що кварцова пластина має унікальні величини реактивностей (Lкв - десяті долі генрі, Скв - десяті долі пікофарад), тому приєднані послідовно індуктивність Lп чи єдності Сп паралельно мало змінює резонансну частоту кварцу (рис. 4.13а). Це, одначе, дає можливість на невелику величину змінювати частоту генерації (близько 0,01 % ... 0,1 %), що дозволяє здійснити підстроєння частоти КГ. Якщо послідовно з кварцем ввімкнути підстроюючу ємність Сп, то це в незначній мірі збільшить резонансну частоту f > fкв (рис. 4.13б), при послідовному ввімкненні підстроюючої індуктивності Lп - зменшить резонансну частоту, оскільки в незначній мірі збільшиться індуктивність коливальної системи (рис.4.13в). Якщо послідовно кварцу ввімкнені Lп і Сп (рис.4.13г), то можна здійснити точне встановлення частоти генерації f ≈ fкв оскільки ємність Сп дозволяє провести збільшення частоти, a Lп -зменшення. При паралельному ввімкненні ємності Сп (рис. 4.13д) збільшується загальна ємність коливальної системи, тому частота генерації може бути зменшена. Практичні схеми КГ з підстроєнням частоти зображені на рис. 4.14.
Рис. 4.14. Практичні схеми кварцових генераторів
з підстроєнням частоти.
На рис. 4.14а зображена широко відома двоконтурна осцилятори
схема КГ з підстроюючою ємністю Сп, яка дозволяє збільшити частоту генерації, оскільки вона ввімкнена послідовно з кварцом. Дуже часто для розширення смуги пропускання кварцу і зменшення його добротності для більшого зсуву частоти паралельно кварцу вмикається шунтуючий резистор Rш > 0,5…2 МОм. Така ж схема зображена на
рис. 4.14г, де замість Сп використовується варікап VD1, на який може бути подана пилкоподібна напруга. Це дозволяє здійснити частотну модуляцію вихідної напруги кварцового генератора. Варікап живиться від дільника напруги R1, R2, яка подається через блокуючий резистор Rбл. Ввімкнення підстроюючих елементів можливо в фільтровій схемі КГ на двох інверторах (рис. 4.14б), яка є характерною для електронних годинників. При допомозі підстроюючих конденсаторів Сп1 можливе збільшення частоти генерації, при допомозі Сп2 - зменшення.
