- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
В фільтрових схемах КГ кварц ввімкнений в коло позитивного зворотнього зв'язку і використовується на послідовній частоті кварцу ωпосл , де він має активний опір rкв .
Оскільки на ωпосл кварц має фазовий зсув φкв=0, то відхилення частоти генерації від ωпосл приводить до різкого збільшення φкв, його опір стає реактивним і різко збільшується, тому умови
балансу фаз і балансу амплітуд виконуватися не будуть і генерація припиняється. Цим забезпечується висока стабільність генерації (Е≈1·10-6... 1·10-9) і в фільтрових схемах КГ.
Фільтрові схеми КГ будуються в основному на базі підсилювачів, в яких вводиться позитивний зворотній зв'язок через опір rкв.
Деякі фільтрові схеми КГ зображені на рис. 4.8.
Риc. 4.8. Фільтрові схеми кварцових генераторів.
В схемі двокаскадного підсилювача при ввімкненні транзисторів VT1 і VT2 з загальним емітером (рис.4.8а) загальний фазовий зсув дорівнює 360°, тому кварц, який з'єднує вихід схеми з входом, створює коло позитивного зворотнього зв'язку, так що умова балансу фаз на частоті ωпосл виконується. Легко виконується і умова балансу амплітуд, оскільки схема має велике підсилення по напрузі, а падіння напруги на rкв незначне. Опір обох каскадів активний, оскільки контур LкCк в другому каскаді настроєний на частоту генерації ωпосл .
Паралельний контур може бути настроєний на одну з вищих механічних частот кварца, тобто, при перестроєні LкCк легко виділити одну із вищих гармонік кварцу. Оскільки з підвищенням порядку гармоніки rкв значно зростає, а опір ємності кварцодержача C0 зменшується, то іноді зворотній зв'язок може здійснюватись не через rкв а через C0. При цьому, звичайно, різко погіршується стабільність частоти, вона може мати значне відхилення від ωпосл. Цю частоту генерації називають паразитною. Тому для подавлення цієї паразитної генерації в коло проходження її струму вмикають великий опір, який створює паралельний контур Lдр C0 настроєний на цю частоту. В практичних схемах фільтрових КГ ввімкнення Lдр паралельно кварцу досить часто використовується з цією метою. Прикладом однокаскадної фільтрової схеми КГ може бути схема, де транзистор ввімкнений по схемі з загальною базою.
В такій схемі, як відомо, вихідна і вхідна напруги синфазні, тому кварц, який з'єднує вихідний контур з опором Re, здійснює позитивний зворотній зв'язок . На частоті ωпосл виконується умова балансу фаз. В такій схемі легко виконується і умова балансу амплітуд, оскільки схема з загальною базою має значне підсилення по напрузі . Паралельний контур LкCк може бути настроєний як на першу механічну гармоніку, так і на одну з вищих механічних гармонік кварцу. Призначення Lдр таке, як і в попередній схемі.
Інші
різновидності схем фільтрових кварцових
генераторів зображені на рисунку
4.9.
Рис. 4.9. Інші схеми фільтрових кварцових генераторів.
Кварц, як стабілізуючий елемент, може бути використаний в звичайній схемі АГ з індуктивним зв'язком (рис. 4.9а), чи в схемах
Індуктивної або ємністьної трьохточки (рис 4.9б,в), де він ввімкнений в коло позитивного зворотнього зв'язку. Широко використовується також схема кварцового генератора на мікросхемах (рис.4.9г), де можуть бути використані окремі два Інвертори або в складі окремої мікросхеми. Ще раз необхідно підкреслити, що в зв'язку з унікальними фільтруючими особливостями кварцу стабільність частоти фільтрових схем висока, що зумовлює їх широке використання. Проте необхідно окремо виділити фільтрову схему Батлера, яка в порівнянні з іншими має підвищену стабільність частоти генерації (рис. 4.10а).
Рис. 4.10. Фільтрова схема Батлера.
Схема представляє собою двокаскадний підсилювач, в якого перший каскад на VТ1 зібраний по схемі з загальною базою, а другий - з загальним колектором на VТ2. Умова балансу фаз тут на частоті ωпосл легко виконується, тому що фазовий зсув каскаду з загальною базою і емітерного повторювача рівні нулю, а кварц, який ввімкнений в коло позитивного зворотнього зв'язку фазового зсуву не вносить. Легко виконується 1 умова балансу амплітуд, оскільки перший каскад має підсилення по напрузі.
Підвищення стабільності частоти генерації схеми пов'язана з тим, що в першому каскаді можливе використання високодобротного контура LKCK (Q≈150 ... 200), оскільки, як відомо, вихідний опір каскаду з загальною базою дуже великий (Rвих>100 кОм), а вхідний опір емітерного повторювача також значний (Rвх эп=30...80к0м). Тому контур LKCK фактично не шунтується Rвих і Rвх эп і його добротність конструктивно може бути реалізована високою. Стабільність генерації автогенератора, як відомо, залежить від якості коливальних систем і чим менша у них смуга пропускання , тим стабільність вища. Тому, окрім фільтруючих властивостей кварца, резонансна характеристика 1 якого зображена на рис. 4.10б, стабільність частоти підвищується і іншою коливальною системою автогенератора - високодобротним контуром LKCK з вузькосмуговою характеристикою 2. Це дозволяє в фільтровій схемі Батлера підвищити стабільність в 2 ... 10 раз
.
