- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
Для побудови осциляторних схем кварцових генераторів (КГ) резонатор використовують як високоеталонну індуктивність на частоті, близькій до ωпар, в трьохточковій схемі. При цьому кварц може бути розміщений між різними електродами транзистора (рис.4.4).
Осциляторні
схеми, де кварц ввімкнений між базою і
емітером (затвором і витоком) транзистора
(рис. 4.4а) має відповідно
побудові
трьохточкової схеми між базою і колектором
(затвором і стоком)
ємність
С, а між колектором і емітером (стоком
і витоком) індуктивність L.
Ще раз нагадаємо, що в трьохточковій
схемі АГ реактивності розміщені
відповідним чином незалежно від
заземленого електрода транзистора,
тому приведені по змінному струму схеми
КГ не мають заземленого електрода
транзистора. Схема КГ з джерелом живлення
для схеми на ПТ з загальним стоком має
схему автоматичного зміщення Rв
Cg,
нульовий потенціал затвору реалізується
опором Rз
а
через індуктивність L
проходить
струм витоку ПТ. Необхідно відзначити,
що в схемі на БТ кварц ввімкнений між
базою і емітером, зашунтований низьким
опором переходу, тому всі еталонні
властивості кварцу тут не використовуються
і схема практичного значення не має.
Рис. 4.4.ОсциляторнІ схеми кварцових генераторів.
Найбільш популярні осциляторні схеми КГ, де кварц ввімкнений між базою і колектором (затвором і стоком), тому що по принципу побудови трьохточкового АГ дві інші реактивності - це ємності С1 і С2. Це так звана безіндуктивна схема КГ (рис.4.4б), де, як видно, індуктивність коливальної системи відсутня, Приведена практична схема КГ на БТ з загальним емітером з використанням загороджуючого дроселя Lдр в схемі живлення і резистивним дільником R1, R2 для подачі живлення бази.
На (рис. 4.4в) приведені осциляторні схеми, де кварц ввімкнений між колектором і емітером (стоком і витоком) і практична схема КГ на ПТ з загальним витоком.
Осциляторні схеми КГ мають високу стабільність частоти генерації і їх робоча частота дорівнює частоті кварцу. Пов'язано це з тим ще, хоча коливальна система автогенератора, окрім кварца, має індуктивність L і ємність С, її резонансна частота фактично дорівнює власній частоті кварцу. Це пояснюється тим, що ввімкнені послідовно з Lкв різні L , а з ємністю кварца Скв різних С фактично не впливає на резонансну частоту коливальної системи, оскільки Lкв>> L а Скв<< С. Тому в осциляторній схемі КГ, яка є трьохточковою схемою автогенератора, індуктивність L і ємність С необхідні лише для виконання умови генерації, тобто, peaлізації умов балансу фаз і амплітуд. Приведені вище осцилятори схеми, як правило, мають частоту першої механічної гармоніки.
Двоконтурні осциляторні схеми КГ широко використовуються в схемотехніці радіопередавачів, оскільки дозволяють здійснити генерацію не тільки на першій, а і на вищих механічних гармоніках кварцу.
Принцип побудови двоконтурних осциляторних схем ідентичний по будові звичайним двоконтурним схемам АГ в залежності від заземлення електрода транзистора перш за все вмикається прохідна ємність транзистора, а між відповідними електродами транзистора вмикається паралельний контур і кварц, який обов'язково виконує роль еквівалентної індуктивності як коливальна система (формально - другий контур). Сформувати таку двоконтурну осциляторну схему стараються так, щоб паралельний контур був ввімкнений на виході схеми, що створює зручність для зняття вихідної напруги. Крім того, параметри паралельного контура можуть бути в процесі настроювання змінені так, щоб його власна резонансна частота була близька до частоти механічного резонансу кварцу (нагадаємо, що паралельний контур в схемі виконує роль еквівалентної індуктивності чи ємності). Тому, змінюючи параметри контура, можна виділити механічні гармоніки кварцу вищого порядку. Приклади побудови двоконтурних осциляторних схем приведені нижче.
В
схемах двоконтурних осциляторних
генераторів з загальним емітером
(витоком) принцип побудови такий (рис.
4.5)
: прохідною ємністю в такій схемі є
ємність Скб(зс)
вихідний паралельний контур, який
виконує роль еквівалентної індуктивності
Lекв
,
ввімкнений між колектором і емітером
(стоком і витоком), а кварц - між базою і
емітером (затвором і витоком).
Рис. 4.5. Двоконтурні осцилятори схеми при ввімкненні
транзисторів з загальним емітером (витоком).
На рис. 4.5 а,б зображені двоконтурні осциляторні схеми на БТ і ПТ. Необхідно сказати, що схема на БТ не може бути використана на практиці, оскільки кварц, ввімкнений між базою і емітером, втрачає всі еталонні властивості, бо зашунтований малим опором база-емітер. В практичних схемах може бути використана схема на ПТ, бо канал затвор-виток має великий опір (рис. 4.5в). Тут опір Rз реалізує нульовий потенціал затвору при наявності схеми автоматичного зміщення Rв Cв в колі витоку. А вхідний контур ввімкнений в стокове коло, з якого знімається Uвих. В схемах двоконтурних осциляторних генераторів з загальною базою (загальним затвором) принцип побудови такий: прохідною ємністю є Ске(св), кварц повинен бути ввімкнений між базою і колектором (затвором і стоком), оскільки ввімкнення кварца між іншими електродами не дає можливості сформувати, трьохточкову схему; паралельний контур, який виконує роль еквівалентної ємності, ввімкнений між базою і емітером (затвором і витоком).
Рис. 4.6. Двоконтурні осциляторні схеми при ввімкненні
транзисторів з загальною базою (з загальним затвором).
На рис. 4.6 а,б зображені схеми для змінної складової струму. Необхідно зауважити, що паралельний контур, який ввімкнений між базою і емітером (затвором і витоком) має малу добротність, оскільки шунтується малим опором транзистора при такому ввімкненні, тому такі схеми на практиці практично не використовуються. Приклад схеми на ПТ з елементами живлення зображений на рис. 4,6 в.
В схемах двоконтурних осциляторних генераторів з загальним колектором (стоком) принцип побудови такий : прохідною ємністю є Сбе(зв), кварц, як правило, ввімкнений між базою і колектором (затвором і стоком), а паралельний контур, який виконує роль еквівалентної ємності, ввімкнений між колектором і емітером (стоком і витоком). Така схема широко використовується на практиці, оскільки кварц зберігає еталонні властивості, бо ввімкнений між електродами транзистора з великим опором, а перестроєння вихідного паралельного контуру дозволяє виділити необхідну вищу механічну гармоніку кварцу.
Рис. 4.7. Двоконтурні осцилятори схеми при
ввімкненні транзисторів з загальним колектором (стоком).
На рис.4.7 а,б зображено двоконтурні осциляторні схеми для змінної складової струму, а на рис. 4.7в - схему на БТ з усіма елементами живлення.
Необхідно звернути увагу, що тут додається лише резистор Rб, який забезпечує необхідну напругу на базі БТ, тобто, схема має мінімальне число елементів, що зумовлює її широке використання.
