- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
В двотактний схемах автогенераторів використовують послідовне ввімкнення транзисторів відносно контура навантаження. Вони призначені для одержання значної амплітуди вихідної напруги (одиниці .. десятки вольт), оскільки відомо, що в двотактній схемі напруга і потужність на виході подвоюються. Такі схеми автогенераторів можуть бути використані в схемах радіопередавачів і інших радіотехнічних пристроях для одержання значної вихідної напруги без додаткового підсилення.
Принцип дії двотактного автогенератора заснований на відомій моделі підсилювача з позитивним зворотнім зв'язком, в якому виконується умова балансу фаз і амплітуд. Для цього схема зворотнього зв'язку повинна забезпечити входи плеч власне двотактного підсилювача двома рівними і протифазними напругами. Якщо підсилювач і схема зворотнього зв'язку мають індуктивний зв'язок, то одержати дві рівні і протифазні напруги можна, використавши катушки зв'язку з заземленим середнім виводом (рис. 3.22а).
Рис. 3.22. двотактні схеми автогенераторів.
На рис. 3.22б зображена схема двотактного автогенератора з індуктивним зв'язком. Середній вивід катушки зв'язку Lзв , через яку подано базове живлення транзисторів від дільника R1,R2, заземлений на корпус через Сбл, схему двотактного автогенератора з автотрансформаторним зв'язком зображено на рис.3.22в. Дві рівні і протифазні напруги зняті з частини індуктивності контура Lк відносно корпусу і через розділювальні ємності Ср подані на бази транзисторів. Живлення баз здійснюється резистивним дільником через блокуючі резистори, щоб бази не були з'єднані накоротко. В схемі двотактного автогенератора з внутрішньоємністьним зв'язком (рис. 3.22г) рівні і протифазні напруги відносно корпуса зняті з конденсаторів Ск2, які ввімкненні в контурах плеч схеми. Знята напруга зворотнього зв'язку повинна бути достатньою для збудження автогенератора.
3.11. RC- ГЕНЕРАТОРИ.
Для генерації синусоїдальних сигналів інфразвукового діапазону (0,1 Гц ... 20 кГц) використовуються інші схемотехнічні рішення, оскільки автогенератори з паралельним контуром на таких частотах використати неможливо із-за величезних розмірів індуктивності і ємності .
Схеми RC -генераторів представляють собою резистивні підсилювачі з позитивним зворотнім зв'язком, в яких на частоті генерації виконується умова балансу фаз і балансу амплітуд.
Найбільш поширені схеми RC- генераторів зображені на рис. 3.23.
Рис. 3.23. Схеми RC - генераторів.
Найбільш розповсюдженою схемою RC- генератора є схема двокаскадного підсилювача з мостом Віна в колі позитивного зворотного зв’язку (рис. 3.23а). Польові транзистори VT1,VT2
ввімкненні
по схемі з загальним витоком, тому
сумарний зсув двокаскадного резистивного
підсилювача дорівнює 360°. Вихід підсилювача
і його вхід з'єднані послідовно-паралельною
RC
-схемою,
яка носить назву моста Віна. Визначаючи
комплексний коефіцієнт передачі по
напрузі такої схеми, можна визначити
його дійсну і уявну складову (математичні
викладки тут не приводяться). Якщо уявна
частина буде дорівнювати нулю , то це
буде означати, що така схема при цій
умові буде
мати нульовий фазовий зсув, що і необхідно
для збудження двокаскадного підсилювача.
Отже, можна показати, що тільки для
однієї частоти при рівних R
і
C
моста
Віна, який має φ =0, виконується умова
балансу фаз схеми автогенератора. Ця
частота визначається ωген
=1/RC,
тому тільки на ній можлива генерація,
оскільки для інших частот фазовий зсув
не рівний нулю. Легко в такій схемі
виконується умова балансу амплітуд,
оскільки схема двокаскадного підсилювача
має значне підсилення по напрузі. Відомо,
що в схемі автогенератора з позитивним
зворотнім зв'язком βκ ≥ 1(при
).
При коефіцієнті передачі моста Віна на
частоті генерації ωген
β=
коефіцієнт
підсилення схеми двокаскадного
підсилювача К ≥ 3, що, звичайно, дуже
легко забезпечити. З формули для ωген
видно,
що легко визначити величини R
і
С моста
Віна для необхідної частоти генерації.
При синхронній зміні величин R
або
С в послідовній
і
паралельній гілці
схеми
моста Віна можна побудувати автогенератор
з плавною зміною частоти генерації.
Легко можна побудувати схему однокаскадного RC- генератора
(рис. 3.23.б), де використана однокаскадна схема підсилювача з ввімкненням транзистора по схемі з загальним емітером. Оскільки така схема має фазовий зсув 180°, то і коло зворотнього зв'язку повинно також мати фазовий зсув 180° для виконання умови балансу фаз. Такою схемою є трьохланкова RС – схема, яка з'єднує вихід підсилювача з входом, і кожна ланка повинна мати фазовий зсув 60°. При математичному аналізі можна зробити висновок, що частота генерації в такій схемі ωген = І/3 RС, а необхідний коефіцієнт підсилення каскаду
К ≥ 6. Така схема RС – генератора використовується для генерації однієї частоти, оскільки синхронну зміну трьох R чи С конструктивно здійснити нелегко.
В радіопередавачах RC – генератори використовуються як допоміжні для одержання звукових частот, які необхідні при телеграфному режимі робіт. Широко використовуються
RС – генератори в низькочастотній радіовимірювальній апаратурі.
