3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.

В таких схемах досягається значна стабільність частоти генерації, із-за відсутності зв'язку між вхідним (який визначає частоту генерації) і вихідним контуром ( з якого знімається вихідна напруга).

До таких схем відноситься досить відома в практичній схемотехніці двоконтурна схема Б.К.Шембеля , яка будується на основі лампового тетрода або пентода. Власне автогенератор в такій схемі може бути побудований по індуктивній чи ємністьній трьохточці (хоча відомі і інші різновидності схем) на ділянці лампи катод-керуюча (перша) сітка - екранна (друга) сітка з заземленим анодом по змінній складовій струму. Вихідний контур в вигляді навантажен­ня ввімкнений в анодне коло лампи і може бути настроєний на основну (першу гармоніку) частоту генерації або на помножувану частоту (виконувати роль помножувача частоти). В окремих випадках така схема може виконувати роль кінцевого каскаду радіопередавача, в якому зміна розмірів антени (а, отже, і її параметрів) не впливає на стабільність частоти генерації.

Принципи формування схеми Б.К.Шембеля і види практичних схем

показані на рисунку 3.20.

Рис. 3.20. Схеми автогенератора по змінній складовій струму і практичні схеми Б.К. Шембеля.

Схема автогенератора по індуктивній трьохточці з заземленим анодом представлена на рис. 3.20.а, практична схема на пентоді - на

рис. 3.20.б

Ще раз нагадаємо, що власне автогенератор побудований на ділянці катод-керуюча сітка - екранна сітка, яка через С_екр заземлена на корпус і виконує роль анода. Вибір автоматичного зміщення за рахунок катодного струму при допомозі R_к C_к забезпечує: негативний потенціал керуючої сітки. На схемі (рис. 3.20.б) видно, що L1 ввімкнено по змінній складовій струму між керуючою сіткою і катодом, a L2 - між катодом і корпусом, ємність С1 ввімкнута між керуючою сіткою і корпусом. Таким чином, практична схема автогенератора відповідає схемі 3.20 а по змінній складовій струму. В анодне коло ввімкнений паралельний контур L_к С_к , настроєний на частоту генерації. При ввімкненні схеми живлення на контурі авто генератора з'являються синусоїдальні коливання, які визначаються тільки параметрами контура II виду L1,C1, L2. . Поява цієї час­тоти на керуючій сітці приводять до зміни густини електронного потоку лампи, тобто, до появи в струмі аноду частоти генерації, яка може бути виділена вихідним контуром L_к С_к ,який ввімкнений в анодне коло. Ніякого зв'язку між контуром автогенератора І вихідним контуром немає, крім зв'язку через електронний потік, що і зумовило назву схеми. Якщо бути більш точнішим, то цей зв'язок між контурами існує за рахунок ємності С_са між анодом і керуючою сіткою, яка , як відомо дуже мала в пентодах чи тетродах (соті долі пФ). Тобто, фактичні ці контури не зв'язані між собою, тому можна змінювати параметри вихідного контуру , і ця зміна ніяким чином не вплине на параметри контура автогенератора і стабільність частоти автогенера­тора. Цим і пояснюється висока стабільність схеми Б.К.Шембеля.

Така схема автогенератора може бути використана з конденсаторами змінної ємності в вихідному і вхідному контурах, що дає можли­вість плавно змінювати частоту генерації в визначеному діапазоні.

На рис. 3.20.b зображена схема ємністьної трьохточки для змінної складової струму, а її практична реаліазація в схемі Шембеля на рис.3.20 .г .Ввімкнення L1,C1 ,С2 відповідає схемі ємністьної трьохточки по змінній складовій струму. В схемі використане автоматичне зміщення при допомозі R_c С_c за рахунок сіткового струму, а загороджуючий дросель L_др призначений для проходження катодного струму.

В анодне коло лампи ввімкнений дросель зв'язку L_зв , який разом з конденсатором настроєння С_н створюють просту схему вихо­ду радіопередавача, тобто, на одній лампі фактично можна створити автогенератор І вихідний каскад малопотужного радіопередавача з ввімкненням антени.

Природно, що двоконтурна схема Б.К.Шембеля може бути викорис­тана лише в ламповій схемотехніці. Одначе схема двоконтурного автогенератора з електронним зв'язком може бути реалізована на транзисторах, які ввімкнені по каскадній схемі загальний емітер – загальна база (рис. 3.21).

Рис. 3.21. Двоконтурна схема автогенератора з

електронним зв'язком на транзисторах.

Контур автогенератора ввімкнений в емітерне коло VT1 (рис. 3.20.a), а індуктивність зв'язку L_зв – в базове коло VT1, завдя­ки чому на VT1 зібраний автогенератор з індуктивним зв'язком, де повинні бути виконані умови балансу фаз і балансу амплітуд. Поява змінної синусоїдальної кадруги на контурі L1,C1 приводить до зміни струму в транзисторі VT2 , де вихідна напруга може бути знята на вихідному контурі L2,C2 . Оскільки завдяки ввімкненню VT2 по схемі з загальною базою зв'язок між контуром автогенератора і вихідним контуром через систему міжелектронних ємностей неможливий (цей зв'язок може Існувати лише через дуже малу конструктивну ємність С_зв ), то зміна параметрів і резонансної частоти вихідного конту­ра не впливає на частоту автогенератора.

Практична схема автогенератора з елементами живлення зображена на рис. 3.21.б, де при допомозі резистивного дільника R1,R2,R3 забезпечується необхідний потенціал баз VT1 і VT2 , а блокуючий конденсатор С_бл закорочує вивід L_зв і базу VT2 на корпус по змінній складовій струму. Схема має підвищену стабільність генера­ції.