- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
При цьому режимі роботи автогенератора робоча точка на перехідній характеристиці транзистора вибирається на початковій ділянці (рис. 3.6а,б). Фактично це режим коливань другого роду АГ з початковим струмом спокою транзистора, близьким до нуля.
Рис. 3.6. Побудова коливальної характеристики і фізичні процеси при “жорсткому ” режимі роботи автогенератора.
Для
цього режиму визначимо хід коливальної
характеристики, яка, як відомо, визначається
залежністю амплітуди першої гармоніки
транзистора від величини вхідної йапруги
Uбе(зв)
. Тому при виборі робочої точки А на
початку перехідної характеристики і
подачі різних амплітуд Uбе(зв)
струм
представляє собою косинусоїдальний
імпульс різної амплітуди, тенденція
зміни якої проявляється таким чином
на початковій ділянці,
де
крутість перехідної характеристики
незначна, збільшення амплітуди імпульсу
Іт
при
збільшенні вхідної напруги проходить
повільно (рис
З.6в),
подальше збільшення амплітуди вхідної
напруги при П виході на ділянку найбільшої
крутості (лінійна ділянка) приводить
до значного збільшення Імпульсу струму
Іт
,
а потім до обмеження амплітуди струму
при подальшому збільшенні Uбе(зв)
.
Нагадаємо, що паралельний контур, який
ввімкнений як навантаження, в коло
вихідного струму транзистора, виділяє
першу гармоніку струму
,
яка пропорціональна амплітуді імпульсу
Іт
.
Тому хід коливальної характеристики
при "жорсткому"режимі, яка представляє
собою залежність величини першої
гармоніки від амплітуди вхідної напруги
Uбе(зв)
,буде
відповідати тенденції зміни амплітуди
імпульсу I1
, тобто,
при незначних величинах Uбе(зв)
перша
гармоніка буде збільшуватись повільно,
потім це збільшення буде проходити
різкіше, а подальше збільшення
I1
при
великих Uбе(зв)
уповільнюється
(рис .3.6г).
При суміщенні коливальної характеристики І характеристики зворотнього зв'язку (рис.3.6д) можна прослідити фізичні процеси, які проходять в автогенераторі при "жорсткому" режимі. При коефіцієнті характеристики зворотнього зв'язку Кзз3, яка перетинає коливальну характеристику в двох точках В та С поява тільки значної амплітуди вхідної напруги Uбе(зв) >Uв (на рис.З.6д це напруга U1) викличе появу струму першої гармоніки і1 , який, в свою чергу, при проходженні через паралельний контур через характеристику зворотнього зв'язку викликає появу більшої вхідної напруги U2 , більшого струму першої гармоніки і2 i т,д., тобто, режим встановлення генерації відбудеться в точці С. Якщо вхідна напруга Uбе(зв) (наприклад, при ввімкненні живлення схеми) буде меншою Uв,то коливання будуть затухати, що неважко простежити на рис. З.6д, Таким чином, при цьому режимі коливання можуть виникнути тільки при значному стрибку вхідної напруги, "жорстко" що і обумовило назву цього режиму.
При зворотньому зв'язку Кзз2 в схемі АГ буде встановлений
критичний режим (характеристика зворотнього зв'язку Кзз2 дотична до коливальної характеристики), а при Кзз1 коливання в схемі автогенератора виникнути не зможуть із-за зв'язку, меншого критичного, бо не виконується умова балансу амплітуд. При жорсткому режимі можливе "м'яке" збудження схеми АГ при дуже великому зв'язку Кзз4 одначе це невигідно із-за великих габаритів катушки зв'язку Lзв оскільки вона буде мати велику кількість витків.
Виходячи з аналізу процесів при "жорсткому" режимі автогенератора, легко визначити хід зміни амплітуди вихідної напруги АГ Uк=Іт•Rер при зміні коефіцієнту зв'язку Kзв або Mзв при зміні відстані між катушками Lзв і Lk . Коливання при "жорсткому" режимі починаються стрибком із значної амплітуди вихідної напруги при критичному зв'язку(рис.3.7), потім при збільшенні Kзв вихідна напруга збільшується. Подальше збільшення Kзв приводить до незначного збільшення вихідної напруги.
Рис 3.7. Залежність амплітуди вихідної напруги
від коефіцієнту зв'язку при "жорсткому" режимі.
"Жорсткий" режим автогенератора використовується в потужних схемах, оскільки при цьому режимі, як відомо, значно кращі енергетичні показники, значно менший струм живлення, який споживається схемою.
