- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
В практичних схемах автогенераторів, де здійснюється індуктивний зв’язок між контурною катушкою зв’язку, необхідно, як і в всякій радіотехнічній схемі, здійснити живлення всіх ділянок транзистора. Такі схеми автогенераторів носять назву схем з індуктивним або трансформаторним зв’язком (рис. 3.2).
В схемі автогенератора на біполярному транзисторі з послідовним колекторним живленням (рис.3.2а) здійснено трансформаторний зв’язок між котушкою індуктивності Lк і індуктивністю зв’язку Lзв . Постійне живлення колектора БТ здійснюється через Lк , а живлення бази — при допомозі базового дільника R1,R2 через Lзв. Нижній вивід Lзв по змінній складовій струму повинен бути заземлений, що здійснюється при допомозі блокую чого конденсатора Сбл . При наявності в колі емітера схеми термостабілізації він заземлений по змінній складовій струму, тому це схема автогенератора з загальним емітером. Вихідна напруга (напруга генерації) може бути знята з контура при допомозі розділювального конденсатора.
Рис. 3.2. Схеми автогенераторів
В схемі автогенератора на біполярному транзисторі з паралельним колекторним живленням (рис.3.2б) подача базового живлення здійснюється при допомозі дільника R1, R2, а розділювальна ємність Ср необхідна для уникнення закорочення потенціалу бази на корпус.
На схемі показаний автотрансформаторний зйом вихідної напруги.
На рис. 3.2в зображена схема на польовому транзисторі з послідовним живленням. В схемі використано автоматичне живлення за рахунок Rв Cв , а опором затвору, який реалізує нульовий потенціал затвору, є активний опір Lзв. На схемі показаний внутрішньоємністьний варіант зйому Uвих. В усіх вищеописаних схемах для виконання умови балансу фаз високочастотний трансформатор повинен мати =180°, оскільки фазовий зсув транзистора при його ввімкненні по схемі з загальним емітером чи витоком =180°.
При ввімкненні транзистора з загальною базою чи загальним затвором схема підсилювача при активному навантаженні не перевертає фази, тому в схемі автогенератора, яка по суті представляє собою підсилювач з позитивним зворотнім зв'язком, фазовий зсув високочастотного трансформатора повинен дорівнювати нулю. На рисунку 3.2г представлена схема АГ з загальною базою, де Індуктивність зв'язку Lзв ввімкнено в емітзрне коло і по Lзв протікає постійний емітерний струм . Для закорочення бази на корпус по змінній складовій струму ввімкнений блокуючий конденсатор Сбл. Аналогічно побудована схема АГ при ввімкненні польового транзистора з загальним затвором (рис. 3.2д), де затвор ПТ заземлений безпосередньо, а негативний потенціал затвору відносно витоку реалізований ввімкнення схеми автоматичного зміщення Rв Cв в коло Lзв.
На рис. 3.2ж представлена АГ з Індуктивним зв'язком на електронній лампі, де автоматичне зміщення на сітку лампи реалізується за рахунок ввімкнення Rc Cc сіткове коло. Для цього амплітуда зворотнього зв'язку на індуктивності повинна бути такою, щоб одержати струм сітки, який, протікаючи по Rc , викликає- негативну напруги зміщення на сітці, а конденсатор Cc зглажує пульсації напруги.
Часто в схемах автогенераторів з загальною базою (загальним затвором) замість Індуктивного зв'язку використовується ємнісний зв'язок за рахунок Сзв . Якщо генерація проходить на резонансній частоті контура який на цій частоті має активний опір ( в противному разі контур буде мати фазовий зсув і умова балансу фаз в АГ не буде виконуватись), то при допомозі розділювального конденсатора Cзв який не вносить фазового зсуву, легко передати вихідну напругу на вхід схеми і виконати умову балансу фаз, оскільки схема з ЗБ (33) не перевертає фази і загальний фазовий зсув буде дорівнювати нулю. Легко виконати в цій схемі умову балансу амплітуд, оскільки схема має підсилення по напрузі. При цьому в схемі на БТ (рис. 3.2е) емітерний струм протікає по Rе , а в схемі на ПТ (рис.3.2е) витоковий струм, протікаючи по Rв створює напругу автоматичного зміщення. Таке схемотехнічне рішення широко практикується в інтегральних мікросхемах при реалізації схем АГ.
