- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
Мостовим пристроєм називають багатополюсник, з допомогою якого забезпечується сумісна і незалежна робота двох і більше джерел високочастотних коливань на одне спільне навантаження. Взаємно незалежна робота (взаємна розв'язка) дозволяє зберегти опір навантаження постійним для всіх генераторів при зміні режиму роботи одного з них (наприклад, коротке замикання чи обрив кола по якому-небудь входу мостового пристрою).
Принцип роботи мостової схеми складання потужностей двох генераторів Г1 та Г2 розглянемо на прикладі звичайного чотириплечного мосту, схема якого зображена на рис. 2.27а.
Міст складається з двох активних опорів Rн і Rбал і двох протилежних плеч. Міст буде збалансований і генератори Г1,Г2, ввімкнуті до різних його діагоналей, не будуть впливати один на другий.
Рис. 2.27. Мостові схеми складання потужностей.
Якщо напруги генераторів діють, як показано на рис. 2.27а, то струми в плечах мосту будуть протікати в напрямах, показаних на малюнку стрілками. При рівності амплітуд і синфазності напруг генераторів Г1 та Г2 струми в навантаженні Rн будуть складатися, а на баластному опорі Rбал - відніматися. Якщо в реактивних опорах Х1 та Х2 втрат немає, що при рівності амплітуд і фаз струмів в навантаженні вся сумарна потужність Рн обох генераторів повністю виділяється в навантаженні:
При несправності одного з генераторів потужність другого ділиться порівну між опорами навантаження Rн і балансним Rбал. Тому вихід із ладу одного генератора приводить до зменшення потужності в навантаженні в 4 рази. Щоб не допустити настільки великого зменшення потужності, передбачають автоматичне перевімкнення працюючого генератора на навантаження без мосту.
В випадку, коли струми не синфазні і амплітуди їх нерівні, коефіцієнт корисної дії системи зменшується. Але, як показує математичний аналіз, мостові схеми малочутливі до зміни рівності і синфазності вхідних сигналів генераторів. Так, наприклад, при зміні амплітуди в 2 рази чи зміні фази на 40° ККД зменшується всього на 10 %.
Проста мостова схема має суттєвий недолік: навантаження на кожний генератор комплексне і не однакове по модулю; при заземленні навантаження вхід одного з генераторів повинен бути симетричним, а .другого - несиметричним, потребує не зовсім ідентичних генераторів. Тому звичайний чотириплечний міст в вигляді суматора не використовується. Таких недоліків не має триплечний Т-подібний міст (рис. 2.27б) Схема Т-подібного мосту складається з паралельного коливального контуру L, С1, С2, навантаження Rн і балансного резистора Rбал. Контур, настроєний на робочу частоту, має активний опір Rер. При синфазній роботі обох генераторів струму в навантаженні І1 і І2 складаються, а в балансному резисторі І1 і І2 направлені зустрічно.
При повній симетрії схеми взаємний вплив генераторів виключається. Т-подібні мостові пристрої, побудовані на резонансних контурах, забезпечують вузьку смугу пропускання. Цей недолік усувається в схемах на широкосмугових трансформаторах. Одна з таких схем, яка використовується в короткохвильовому діапазоні, приведена на рис. 2.28а. Потужності генераторів Г1 та Г2 складаються на опорі навантаження Rн, а взаємна розв'язка генераторів забезпечується балансним резистором Rбал. При відповідному виборі елементів схеми навантаження і режим одного з генераторів не залежить від стану другого.
Квадратурні мости (рис. 2.28б) використовують в діапазоні метрових і більш коротких хвиль (часто з використанням мікросмужкової технології).
Рис. 2.28. Складання потужностей з використанням широкосмужкового трансформатора та квадратурного мосту.
В них рівні по амплітуді коливання генераторів зсунуті по фазі на ψ=90°. Цей початковий зсув створюється фазообертачем ФО. Чотири відрізки чвертьхвильових ліній λ/4 створюють міст. При цьому до навантаження Rн струми генераторів підходять синфазно і сумуються, а до балансного резистора Rбал - протифазно і віднімаються.
Коливання кожного з генераторів підходять до виходу другого в протифазі із-за різниці ходу, рівною λ/2. Тому взаємний вплив генераторів відсутній. При вимкнутому одному генераторі потужність залишеного працюючого генератора розподіляється порівну між Rн і Rбал, що приводить до зменшення потужності в чотири рази в опорі навантаження
Квадратурні мости складання потужностей використовують в тих випадках, коли необхідно усунути в навантаженні появу відбитих сигналів, викликаних кінцевим ступенем узгодження опорів навантаження з опором мостового пристрою. Дійсно, при неузгодженому навантаженні Rн в суматорі з'являється відбитий сигнал, який від Rн поступає на виходи генераторів і, відбившись повторно, попадає в навантаження і балансний резистор. При цьому різниця фаз відбитих сигналів, які повертаються в навантаження від генераторів, складає 180°, сигнали взаємно компенсують один одного. В той же час на балансному резисторі вони будуть синфазні і потужність відбитих сигналів буде виділятись на балансному резисторі.
Квадратурні мости складання потужностей використовують в телевізійних передавачах для боротьби з багатоконтурністю зображення, а також в передавачах надвисоких частот, які працюють в режимі підсилення імпульсних сигналів і використовують на виході суматори потужностей.
