2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.

В попередніх каскадах лампових радіопередавачів живлення ниток розжарення ламп з ізольованим катодом (непрямого розжарення) здійснюється постійною чи змінною напругою 6,3 чи 12,6 В і частотою мережі живлення 50 Гц, причому, нитки розжарення ламп при цьому можуть бути з'єднанні паралельно, послідовно чи змішано.

Особливістю потужних генераторних ламп є те, що вони мають катод прямого розжарення, що при живленні нитки змінною напругою промислової мережі 50 Гц необхідно приймати всі міри розв'язки високочастотної вхідної напруги і промислової напруги 50 Гц.

Рис. 2.23. Схеми живлення ниток розжарення.

Оскільки катод, як і інші електроди лампи, може бути сигнальним то подача одночасно на котод частоти сигналу ƒ_с і частоти мережі 50 Гц ƒ_м може привести до значного вхідного фону ГЗЗ. Питання вирішується використанням вибірного навантаження ГЗЗ в вигляді паралельного контура з великим опором R_ер на резонансній частоті ƒ_с і фактично рівним нулю опором на частоті мережі ƒ_м (рис. 2.23а), тому і вихідна напруга U_вих на частоті ƒ_м буде нульовою.

Спроба використання безпосередньо схеми з загальним катодом (нагадуємо, що катод одночасно є ниткою розжарення), як показано на рис. 2.23б, де один з виводів нитки виявився заземленим, приводить до протікання потужного високочастотного струму через ліву частину нитки, що приведе до її передчасного зношення і скорочення строків експлуатації лампи. Тому доцільним є використання генераторних ламп, які мають середній вивід нитки розжарення (рис. 2.23в). В процесі роботи її в схемі ГЗЗ потужний струм рівномірно протікає по обох половинках нитки розжарення, створюється рівномірне навантаження на катод. При цьому трансформатор (чи обмотка) розжарення повинна мати також заземлення середньої точки, що створює на її кінцях рівну і протифазну напругу відносно корпусу, а отже, дія напруги промислової мережі ƒ_м на катоді нейтралізується.

В випадку відсутності лампи з катодом, де є вивід середньої точки, її можна створити штучно при допомозі конденсаторів С_н (рис. 2.23г). Тоді змінна складова анодного струму буде протікати через С_н (її опір високій частоті сигналу близький до нуля), а постійна складова струму протікає через вторинну обмотку розжарюючого трансформатора. Для реалізації ½πƒ_с ≈ 0 С_н вибирають в межах 0,01 … 0,1 мкФ. При відсутності трансформатора з середнім виводом вторинної обмотки її також можна створити штучно шляхом ввімкнення R_н ≈ 10 … 30 Ом (рис. 2.23д), по яких замикається постійна складова анодного струму.

З короткохвильовому діапазоні широко використовується схема ГВВ при ввімкненні лампи з загальною сіткою (рис. 2.23е), де перша сітка лампи по змінному струму заземлена, а високочастотна напруга U_вх подається на катод. Одночасно на катод повинна бути подана напруга розжарення. Для рівномірного навантаження катоду напруга U_вх подана через два розділювальних конденсатори С_р, а для усунення проникнення високої частоти в коло розжарення в обох гілках схеми ввімкнені розв'язуючі фільтри L_дрC_ф. Одночасно при порівняно низькій частоті ƒ_м L_др не створює ніякого опору для протікання струму промислової частоти. Схема вперше була запропонована М.Бонч - Бруєвичем при розробці лампових передавачів.