- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
При використанні схеми ГЗЗ на двозатворному польовому транзисторі чи пентоді виникає необхідність правильної побудови схеми живлення ділянки другого затвору чи екранної сітки, де ці електроди фактично виконують однакову функцію.
Рис. 2.21. Схеми живлення ділянки другого затвору і екранної сітки.
Живлення другого затвору в схемі ГЗЗ на польовому затворі 2.21а) здійснюється при допомозі резистивного дільника R1,R2. Необхідна напруга на другому затворі Uзе ≈ (0,5 … 0,9) Ес, тому при виборі струму резистивного дільника десяті долі … одиниці міліампер (струм другого затвору фактично близький до нуля), одержують Uз2, як падіння напруги на R2. Ємність Cбл, яка завжди вмикається, паралельно R2, повинна закоротити зміну складову струму, яка може проникнути з виходу на другий затвор через прохідну ємність Cпр (показана пунктиром), на корпус.
Живлення екранної сітки лампових ГЗЗ може здійснюватись від окремого джерела живлення (рис. 2.21б), якщо споживана екранною сіткою потужність значна (характерно для кінцевих каскадів передавача), або при допомозі Rе, Се, де необхідна напруга Uекр ≈ (0,5 … 1) Еа одержується при проходженні екранного струму (сумірного по величині з анодним) через Rе (рис. 2.21в). Оскільки Uекр = Еа – ІекрRе, то видно, що необхідна величина опору Rе визначається струмом екранної сітки Іекр і напругою живлення схеми Еа. Ємність Се призначена для закорочення змінної складової напруги, яка виникає на екранній сітці, і усуває появу негативного зворотнього зв'язку, який може виникати при відсутності Се, що показано на рис. 2.21г. Наявність в колі екранної сітки, який можна розглядати як активний опір навантаження, приводить до виникнення протифазної напруги на екранній сітці при появі синусоїдальної Uвх на першій сітці. Як видно, при цьому амплітуда змінної складової анодного струму (а, очевидно, і вихідної змінної напруги на контурі) зменшується, оскільки поява позитивного напівперіоду Uвх приводить до зменшення Uекр, зменшення густини електронного потоку, зменшення амплітуди Іа (показано пунктиром). Аналогічно, зменшується амплітуда Іа при негативному напівперіоді Uвх. Тому ємність закорочує змінну складову напруги Uекр і усуває негативний зворотній зв'язок, який іноді називають внутрішнім. Звичайно, ніякого зворотнього зв'язку не буде існувати в схемі ГЗЗ на двозатворному ПТ, тому що струм другого затвору (на відміну від екранного струму) фактично дорівнює нулю.
2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
В лампових ГЗЗ на
пентодах побудова схеми живлення
антидинатронної сітки здійснюється
достатньо просто. Як видно з характеристики
лампи Іа
= ƒ(Uсз),
тобто, залежності анодного струму Іа
від напруги на третій (антидинатронній)
сітці Uсз
відносно катоду, можна зробити висновок,
що вибір робочої точки здійснюється на
лінійній ділянці в точці 1, де необхідно
забезпечити негативну напругу Uсз
на антидинатронній сітці відносно
катоду або величині цієї напруги, рівної
нулю (робоча точка 2), що зображено на
рис. 2.22а. Реалізація схеми живлення може
бути здійснена використанням
Рис. 2.22. Схеми живлення антидинатронної сітки.
стороннього джерела живлення Есз (рис. 2.22б), заземленням антинатронної сітки (рис. 2.22в), в результаті чого на цій сітці відносно катоду (при наявності схеми автоматичного зміщення в катоді) забезпечується негативна напруга. При необхідності одержання нульової напруги зміщення (робоча точка 2) закорочують третю сітку з катодом всередині лампи чи зовні (рис. 2.22г).
