- •В . М. Ткачук
- •Радіопередавальні пристрої Підручник для коледжів і технікумів
- •1. Основні відомості про радіопередавачі
- •1.1. Призначення і роль радіопередавача в системі радіозв'язку.
- •1.2. Класифікація і основні показники радіопередавача.
- •1.3. Структурна схема радіопередавача.
- •2. Генератори з зовнішнім збудженням.
- •2.1. Особливості статичних характеристик активних елементів, які використовуються в радіопередавачах.
- •2.2. Режим коливань першого і другого роду в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.3. Розкладання імпульсу струму в ряд фур'є коефіцієнти розкладання а.І.Берга.
- •2.4. Енергетичні співвідношення в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.5. Недонапружений, критичний, перенапружений режими роботи генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.6. Вибір оптимального кута відсічки в схемі генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.7. Характеристики навантаження генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8. Схеми живлення генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.8.1. Послідовна і паралельна Схеми живлення колекторної (стокової, анодної) ділянки.
- •2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
- •2.8.3. Схема живлення ділянки другого затвору (екранної сітки).
- •2.8.4. Схема живлення антидинатронної сітки.
- •2.8.5. Схеми живлення ниток розжарення.
- •2.9. Складання потужностей в схемах генератора з зовнішнім збудженням.
- •2.9.1. Паралельне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.2. Послідовне ввімкнення транзисторів (ламп).
- •2.9.3. Мостові схеми для складання потужностей.
- •2.9.4. Складання потужностей з просторі.
- •2.10. Вихідні каскади радіопередавача.
- •2.10.1. Проста схема виходу.
- •2.10.2. Складна схема виходу.
- •2.10.3. Характеристики настроєння вихідних каскадів.
- •2.11. Проміжні каскади радіопередавача.
- •2.11.1. Двотактні збуджувачі.
- •2.11.2. Помножувачі частоти.
- •2.11.3. Буферні каскади.
- •3. Автогенератори
- •3.1. Поняття про самозбудження. Баланс фаз і баланс амплітуд.
- •3.2. Схеми автогенераторів з індуктивним звя’зком
- •3.3. Коливальна характеристика і характеристика зворотнього зв'язку.
- •3.4. "М'який" режим роботи авт0генерат0ра.
- •3.5. “Жорсткий ” режим роботи автогенератора.
- •3.6. Автогензратори на тунельних діодах.
- •3.7.Трьохточкові схеми автогенераторів.
- •3.8. Двоконтурні схеми автогенераторів.
- •3.9. Двоконтурні схеми автогенераторів. З електронним зв'язком.
- •3.10. Двотактні схеми автогвнераторів.
- •4. Стабілізація частоти автогенераторів.
- •4.1. Стабільність частоти радіопередавача, причини її нестабільності.
- •4.2. Фізичні властивості кварцу, його еквівалентна схема і резонансні частоти.
- •4.3. Осциляторні схеми кварцових генераторів.
- •4.4. Фільтрові схеми кварцових генераторів
- •4.5. Кварцовий гзнератор на тунельному діоді.
- •4.6. Кварцовий генератор з автоматичним регулюванням вихідної напруги.
- •4.7. Управління частотою кварцового генератора.
- •4.8. Кварцові синтезатори частоти.
- •5. Генератори надвисоких частот.
- •5.1. Особливості схемної побудови автогенераторів ультракороткохвильового діапазону.
- •5.2. Особливості генерації на надвисоких частотах.
- •5.3. Дворезонаторні клістрони.
- •5.4. Багаторезонаторні кл і строни.
- •5.5. Відбивні клістрони.
- •5.6. Магнетронні генератори.
- •5.7. Генератори на лампах біжучоі хвилі.
- •5.8. Генератори на лампах зворотньої хвилі.
- •5.9. Квантові генератори.
- •5.10. Генератор на діоді ганна.
- •6. Управління коливаннями в радіопередавачах.
- •6.1. Амплітудна модуляція.
- •6.1.1.Спектр, смуга і потужність амплітудномодульованого коливання.
- •6.1.2. Базова ( затворна,сіткова) амплітудна модуляція.
- •6.1.3. Колекторна (стокова, анодна) амплітудна модуляція
- •6.1.4. Амплітудна модуляція на другий затвор (екранну сітку).
- •6.1.5. Амплітудна модуляція на антидинатронну сітку.
- •6.1.6. Комбіновані методи амплітудної
- •6.1.7. Амплітудна маніпуляція в схемі
- •6.1.8. Одоосмугова передача.
- •6.1.8.1. Балансні модулятори.
- •6.1.8.2. Методи формування односмугових сигналів.
- •6.1.8.2.1. Фільтровий метод.
- •6.1.8.2.2. Фазокомпеhcаційний метод.
- •6.1.8.2.3. Фазофільтровий метод.
- •6.2. Частотна модуляція.
- •6.2.1. Спектр і смуга частотномодульованого
- •6.2.2. Схеми частотної модуляції в
- •6.2.2.1 Частотна модуляція на варікапах.
- •6.2.2.2. "Реактивні" транзистори.
- •6.2.2.3. Еквівалентні параметри "реактивних" транзисторів.
- •6.2.2.4. Схеми частотної модуляції на "реактивних" транзисторах.
- •6.2.3 Частотна маніпуляція в схемі радіопередавача
- •6.3. Фазова модуляція.
- •6.3.1. Спектр і смуга фазомодульованого коливання.
- •6.3.2. Схеми формування фазом0дульованих коливань в радіопередавачах.
- •6.33. Фазова маніпуляція в схемі радіопередавача;
- •6.4. Імпульсна модуляція.
- •6.4.1. Види імпульсних сигналів.
- •6.4.2. Структурна схема і основні показники
- •6.4.3. Сіткова і анодна імпульсна модуляція.
- •6.4.4. Імпульсний модулятор з ємнісним накопичувачем
- •6.4.5. Імпульсний модулятор з індуктивним накопичувачем.
- •6.4.6. Імпульсний модулятор на штучній довгій лінії.
- •6.4.7. Магнітні модулятори
- •7. Багатоканальний радіозв'язок.
- •Принципи багатоканального зв'язку
- •Часовий розподіл каналів.
- •7.3. Частотний розподіл каналів.
- •1. Основні відомості про радіопередавачі…………………………………………………3
2.8.2. Схеми живлення базової (затворної, сіткової) ділянки.
Схеми живлення бази, затвору або першої сітки транзистора чи електронної лампи мають свої ососбливості, оскільки, як відомо, на цей електрод одночасно подається змінна напруга Uвх. При побудові цих схем необхідно здійснити подачу необхідної напруги зміщення і розв'язку джерела живлення і схему подачі змінної напруги Uвх.
Як видно з вихідних чи перехідних характеристик активних елементів (рис. 2.19а, б, в), для вибору робочої точки А для біполярних транзисторів в режимі коливань першого роду використовують позитивну напругу (для п-р-п транзисторів) Uбе ≈ 0,3 … 0,8 В, а в режимі коливань другого роду робоча точка повинна бути зміщена на початок вхідної характеристики (рис. 2.19а).
Рис. 2.19. Вибір робочої точки на характеристиках активного елементу.
В схемах ГЗЗ на польових транзисторах з каналом п-типу на затвор необхідно подавати від'ємну напругу Uзв ≈ 0,3 … 1,2В в режимі коливань першого роду, а при режимі коливань другого роду від'ємна напруга Uзв може досягати одиниць вольт (рис. 2.19б).
Аналогічно здійснюється подача напруги зміщення в схемі ГЗЗ на електронній лампі, де в залежності від потужності лампи величина напруги Uск може бути в межах одиниць … сотень вольт, (рис. 2.19в).
В практичних схемах ГЗЗ вибір робочої точки активного елементу може бути реалізовано як від стороннього джерела живлення так і з використанням основного джерела живлення схеми.
В схемах ГЗЗ на польових транзисторах і електронних лампах може бути використана схема автоматичного зміщення. Практичні схеми базових, затворних чи сіткових схем ГЗЗ зображені на рис. 2.20.
В схемі ГЗЗ на біполярному транзисторі (мал. 2.20а,д) вхідна напруга Uвх подається через розділювальний конденсатор Cр, а стороння напруга зміщення Езм необхідної полярності подається через блокуючий (чи загороджуючий) дросель lдр, оскільки його опір по постійній складовій струму незначний, а опір по змінній складовій струму ωlдр дуже великий і перешкоджає замиканню вхідної напруги Uвх на корпус. При подачі Uвх через індуктивно зв'язані катушки (високочастотний трансформатор) постійна напруга зміщення Езм, як правило, подається, через вторинну його обмотку, опір якої по постійній складовій струму фактично дорівнює нулю.
Якщо від джерела сторонньої напруги Езм живиться декілька каскадів, то кожна схема подачі напруги повинна мати розв'язуючий фільтр LдрCбл для усунення взаємного впливу між каскадами по змінній складовій струму (рис. 2.20б).
Схеми з стороннім зміщенням широко використовуються в потужних каскадах радіопередавачів.
В малопотужних
схемах ГЗЗ на біполярних транзисторах
для живлення бази широко використовуються
базові дільники Rб1,Rб2
для
Рис. 2.20. Схеми живлення базової, затворної, сіткової ділянки ГЗЗ.
одержання необхідної напруги при подачі Uвх через розділювальний конденсатор Ср (рис. 2.20в) чи через індуктивно зв'язані катушки (рис. 2.20г), причому, ввімкнення базового дільника в останній схемі обов'язково повинно бути здійснено в нижній (земляний) вивід, який закорочується на корпус при допомозі Сбл.
В малопотужних схемах ГЗЗ на польових транзисторах широко використовуються схеми автоматичного зміщення (рис. 2.20е,й), де при допомозі Rв Св здійснюється одержання необхідної напруги зміщення, а нульовий потенціал затвору реалізується ввімкненням Rз, чи його роль виконує опір вторинної обмотки високочастотного трансформатора.
Аналогічні по побудові схеми сіткової ділянки лампових ГВВ. При наявності сіткового струму лампи (в польових транзисторах струм затвору дорівнює нулю), коли амплітуда вхідної напруги Uвх більша напруги зміщення, і поява струму сітки приводить до падіння напруги при його проходженні через Rс, а ємність Сс згладжує пульсації які виникають при цьому.
