Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів §11. Посвідчення договору застави (іпотеки)

Застава посідає одне з чільних місць у системі засобів забезпе­чення зобов'язань. Заставні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про заставу», а також іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу, виконання зо­бов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Зміст цих відносин полягає у тому, що в разі невиконання боржником (зас­таводавцем) забезпеченого заставою зобов'язання кредитор (зас-таводержатель) має право одержати компенсацію з вартості зас­тавленого майна переважно перед іншими кредиторами, якщо інше не передбачено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду. Вона має похідний характер по відношенню до основного зо­бов'язання. Застава може забезпечувати тільки дійсні вимоги, які не суперечать законодавству і за якими не минув строк позив­ної давності, а також вимоги, які можуть виникнути в майбутньо­му за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заста­вою таких вимог.

Згідно зі ст. 576 ЦК України, предметом застави, тобто тим, що заставляється, може бути майно, яке заставодавець має право відчужувати та на яке може бути звернено стягнення. Майном, яке стане власністю заставодавця після укладання договору зас­тави, можуть бути цінні папери та майнові права. Предметом зас­тави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності та занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини. Предметом застави також не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом, зокрема об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена зако­ном. Предметом застави не може бути майно громадян, на яке не можна звернути стягнення за виконавчими документами. Це мо­же бути житловий будинок з господарськими будівлями або його окремі частини — у осіб, основною діяльністю яких є господар­ство, якщо боржник та його сім'я постійно у ньому проживають, крім випадків, коли стягується позика, видана банком на

205

Нотаріат в Україні

будівництво будинку, а також речі, призначені для носіння, та предмети побутового вжитку, необхідні боржникові та особам, які перебувають на його утриманні. Згідно із ст. 5 Закону Ук­раїни «Про приватизаційні папери», не можуть використовува­тись як предмети застави приватизаційні папери для забезпечен­ня платежів або кредитів. Якщо майно знаходиться у загальній спільній власності, то воно може бути передано під заставу тіль­ки за згодою всіх співволодільців.

Застава майна охоплює його приналежності та невіддільні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором. Застава майна може включати віддільні плоди тільки у випадках, межах та порядку, передбачених законом чи договором, та здійснювати­ся шляхом передачі товаророзпорядчого документа (коносамен­ту, складського посвідчення, варанта тощо) кредиторові.

Майно може перебувати у спільній власності, а може бути у спільній частковій власності (частки, паї). Так, у першому випад­ку майно передається у заставу тільки за згодою всіх співвлас­ників, а в другому варіанті може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі.

Ризик випадкової загибелНіредмета застави несе власник зас­тавленого майна, якщо інше не передбачено законом чи догово­ром. Законом чи договором передбачається перебування застав­леного майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи. Заставодержатель зобов'язаний страхувати пере­дане в його володіння заставлене майно, якщо це передбачено за­коном чи договором.

Сторонами у заставних відносинах є заставодавець (боржник) та заставодержатель (кредитор). Заставодавцем та заставодержа-телем можуть бути фізичні, юридичні особи, а також держава. В ролі заставодавця виступає боржник, а також може виступати третя особа (майновий поручитель).

Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій нале­жить майнове право, а також особа, якій названі особи передали річ або майнове право з правом їх застави.

Державне підприємство, за яким майно закріплена на праві повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цьо­го майна, за винятком цілісного майнового комплексу підпри­ємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите акціонерне товариство, створене у процесі корпорати-

206