Глава 7. Загальні правила посвідчення правочинів

По-третє, нотаріус повинен перевірити документи, які підтверд­жують право власності на майно, за наявності на них запису про реєстрацію та перевірити відсутність заборон на відчуження не­рухомого майна.

В Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій но­таріусами України зазначається: при нотаріальному посвідченні правочин про відчуження житлового будинку, а також іншого не­рухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подан­ня документів, які підтверджують право власності (довірчої влас­ності) на вказане майно, та, у передбачених законодавством ви­падках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Згідно з п. 65 цієї Інструкції, право власності на житловий бу­динок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджене, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів:

• нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, по­жертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни;

• спадковим договором;

• свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів;

• свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);

• свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна;

• свідоцтвом про право на спадщину;

• свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;

• договором про поділ спадкового майна;

• договором про припинення права на утримання за умови на­буття права на нерухоме майно;

• договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;

• договором про виділення частки в натурі (поділ);

• іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпо-текодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено пе­редачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;

• рішенням суду;

• договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, за на­явності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Проте цей перелік документів не є вичерпним. Зокрема, в Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності

153

Нотаріат в Україні

на нерухоме майно, затвердженому Наказом Міністерства юс­тиції від 7 лютого 2002 р. № 7/5, містяться й інші правовстанов-лювальні документи, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна:

• свідоцтва про право власності, видані органами привати­зації наймачам квартир у державному житловому фонді;

• договори відчуження нерухомого майна, що перебуває у по­датковій заставі, укладені шляхом проведення цільових біржо­вих чи позабіржових аукціонів з метою погашення податкового зобов'язання;

• рішення судів, третейських судів про визнання права влас­ності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту пра­ва власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безха­зяйного нерухомого майна до комунальної власності;

• акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель;

• витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперати­ву і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове ко­ристування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему кварти­ру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію;

• рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору;

• мирова угода, затверджена ухвалою суду;

• рішення засновника про створення державної (національ­ної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в про­цесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передаван-ня нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації;

— свідоцтва про право власності, видані Державним уп­ равлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Ці правовстановлювальні документи не зазначені в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, але їх власники також визнаються законними власниками неру­хомості, а отже вони також можуть подаватись нотаріусу. Воче­видь, нотаріусу при вчиненні нотаріальної дії слід уважно віднес­тись до таких документів і рекомендувати їх обмін в БТІ на свідоцтва на спеціальних бланках (передбачено наказом

154