§ 8. Заходи, що вживаються нотаріусами та іншими посадовими

особами, які вчиняють нотаріальні дії,

при виявленні порушень закону

Нотаріуси та посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, ви­явивши при вчиненні нотаріальних дій порушення закону фізичними або посадовими особами, повідомляють про це для вживання необхідних заходів відповідні державні органи та інші юридичні особи.

Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, но­таріус вправі затримати цей документ і направити його до експерт­ної установи для проведення відповідного дослідження, оплата якого здійснюється в установленому порядку.

Про направлення документа до експертної установи нотаріус виносить постанову, в якій зазначаються:

1. Дата винесення постанови..

2. Прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найме­нування та адреса державної нотаріальної контори або наймену­вання нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса.

3. Найменування документа, дата його видачі, ким та на чиє ім'я він виданий.

4. Крім (ПІБ, місце проживання) подано документ для вчинен­ня нотаріальної дії.

112

Глава 6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій

5. Обставини, які викликали необхідність направлення доку­мента для проведення дослідження.

6. Куди (якій експертній установі) направляється документ для проведення дослідження.

7. Питання, поставлені для вирішення експерта.

На прохання заінтересованих осіб видається довідка про зат­римання документа із зазначенням його найменування, номеру, дати і суб'єкта видання.

§ 9. Відмова у вчиненні нотаріальної дії

Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право відмовити у їх вчиненні, що є гарантією дотримання законності. Підстави для відмови, зазначені в ст. 49 Закону Ук­раїни «Про нотаріат», можна умовно поділити на дві групи.

До першої групи належать підстави, які взагалі унеможлив­люють вчинення нотаріальної дії. Це випадки, коли:

1. вчинення дії не входить до компетенції нотаріальних ор­ганів взагалі;

2. вчинення дії суперечить закону;

3. для вчинення нотаріальної дії подані документи, що супере­чать закону або містять відомості, що принижують честь і гідність громадян;

4. угода, що укладається від імені юридичної особи, супере­чить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

До другої групи можна віднести підстави, які не дають можли­вості вчинити необхідну дію в даний момент, але після їх усунен­ня, вчинення нотаріальної дії стає можливим. Це, зокрема:

1. звернення за вчиненням нотаріальної дії, що не входить до компетенції даного нотаріуса чи посадової особи;

2. неподання відомостей та документів, необхідних для вчи­нення нотаріальної дії;

3. коли нотаріус має сумнів у тому, що фізична особа, яка звер­нулась за вчиненням нотаріальної дії, розуміє значення, зміст, правові наслідки цієї дії (наприклад, знаходиться у стані афекту, алкогольного сп'яніння тощо) або діє під примусом;

4. коли з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних пов­новажень.

113

Нотаріат в Україні

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Відмова у вчиненні нотаріальної дії оформлюється шляхом винесення у триденний строк відповідної постанови, в якій вказуються:

1. Дата винесення постанови.

2. Прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найме­нування та адреса нотаріальної контори (бюро), приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.

3. ШБ фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотарі­альної дії, місце ЇЇ проживання або найменування і місцезнаход­ження юридичної особи.

4. Зміст нотаріальної дії, за вчиненням якої особа звернулася до нотаріуса.

5. Мотиви відмови, з посиланням на чинне законодавство.

6. Порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.

Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні но­таріальної дії.

Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії або неправильне її вчинення можуть бути оскаржені в суді.

Скарги на дії консульської установи України розглядаються в порядку підлеглості (ст. 19 Консульського статуту України) і по­даються на ім'я диппредставника України в країні перебування або до Міністерства закордонних справ. Такі скарги розглядають­ся в порядку, встановленому Консульським статутом України.

Право подати скаргу на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії мають особи, щодо яких або за дорученням яких вчиняється нотаріальна дія, громадяни та організації, що брали безпосередню участь у вчиненні цієї нотаріальної дії, або якщо во­на зачіпає їхні інтереси; право на порушення справи має і проку­рор, який подає заяву про захист прав та інтересів інших осіб.

Скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріаль­ної дії слід відрізняти від скарг на дії нотаріуса чи посадової осо­би, що не належать до сутності нотаріальних функцій та розгля­даються в порядку адміністративного провадження. Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається су­дом у порядку позовного провадження.

114