Глава 19. Вчинення протестів векселів

підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджу­ються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездо-кументарну форму (знерухомлені).

Вексельний бланк може заповнюватись друкованим і недрукова-ним способами; сума платежу за векселем обов'язково пишеться цифрами та літерами. Вексель підписується: від імені юридичних осіб — власноручно керівником і головним бухгалтером (чи уповно­важеними ними особами) та скріплюється печаткою; від імені фізич­них осіб — власноручно зазначеною фізичною особою (або уповнова­женою нею особою) і скріплюється печаткою (у разі її наявності).

Найменування трасанта, або векселедавця, інших зобов'яза­них за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

Можливість визнання векселя недійсним передбачена ст. 2 і 33 Уніфікованого закону. До дефектів, що тягнуть за собою недійс­ність векселя, відносять:

Дефекти форми — відсутність будь-яких з перерахованих рекві­зитів, зазначення одночасно місця, в якому належить здійснити платіж, та місця складання векселя, інші строки, ніж передбачені законодавством.

Винятком є окремі випадкі, конкретно обумовлені в законо­давстві. Це, зокрема:

• якщо у векселі не зазначено строк платежу, він розгля­дається як такий, що підлягає оплаті за вимогою;

• якщо у векселі відсутнє зазначення конкретного місця пла­тежу, місцем платежу вважається адреса, вказана поряд з найме­нуванням платника (у переказному векселі) чи місце складання документа (у простому векселі);

• якщо у векселі не вказано місце його складання, він вва­жається складеним у місці, вказаному поряд з найменуванням векселедавця (див. ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.91).

Як відмічають спеціалісти, на практиці особливих труднощів з оформленням векселів не виникає, оскільки з серпня 1992 р. пе­редбачено обов'язкове використання спеціальних вексельних бланків, в яких наявний ряд реквізитів. Тому невідповідність векселя формальним ознакам — досить рідкісне явище¹.

¹ Зубарев К. Действительность вексельних обязательств // Юридическая прак­тика, 2003. № 14. 8 апреля — С. 11.

345

Нотаріат в Україні

У нотаріальній практиці частіше зустрічаються дефекти ви­дачі векселів. До таких порушень слід віднести:

• випадки видачі безтоварного векселя;

• підписання векселя особою, що перевищує свої повнова­ження, або неуповноваженою особою;

• підписання векселя векселедавцем всупереч його вільному волевиявленню та ін.

Так, ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» перед­бачає, що видавати прості і переказні векселі можна лише за фак­тично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У ви­падках видачі безтоварного векселя нотаріус вправі відмовити у здійсненні протесту векселя і може рекомендувати зацікавленим особам звернутись до суду з позовом про визнання видачі векселя недійсною. Досить розповсюдженими є випадки, коли вексель від імені векселедавця підписаний особою, що перевищує свої повно­важення, або неуповноваженою особою, наприклад, коли вексель підписано керівником підприємства чи організації, який відсто­ронений від виконання службових повноважень. Відповідно до чинного законодавства, для підприємства, від імені якого був ви­даний такий вексель, це не може створювати правових наслідків. Аналогічна ситуація виникає при видачі векселя особою, що не має вексельної правоздатності, чи при видачі векселя, що містить підроблені підписи, а також у випадку недобросовісного придбан­ня чи нечесного володіння векселем особою, яка легітимується в якості кредитора за змістом самого векселя.

Визнання векселя недійсним з зазначених вище підстав тягне за собою певні правові наслідки, а саме відсутність юридичної значимості всіх операцій з ним, неможливість вимагати його оп­лати і неможливість його подальшого обігу.

По-друге, нотаріуси повинні визначити, чи має особа, яка звер­нулась за вчиненням даної нотаріальної дії, право на опротесту-вання векселя, і проти кого конкретний вексель протестується. Видавати прості та переказні векселі можна лише для оформлен­ня грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані ро­боти, надані послуги. На момент видачі переказного векселя осо­ба, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого век­селя повинні мати перед трасантом та(або) особою, якій чи за на­казом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого повинна бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

По-третє, нотаріуси повинні здійснити перевірку дотримання суб'єктами вексельного обігу вимог нормативних актів відносно

346