Глава 19. Вчинення протестів векселів

• абстрактний характер зобов'язання, визначеного векселем, — текст векселя не повинен містити посилання на угоду, яка є при­чиною видачі векселя; невиконання зобов'язань за основною уго­дою не може призвести до невиконання зобов'язань за векселем та інше;

• безумовний характер зобов'язань за векселем — він містить простий і нічим не обумовлений наказ або зобов'язання сплатити певну суму. Вексель посвідчує абстрактне зобов'язання платни­ка про сплату певної грошової суми, проти якого не можуть бути пред'явлені заперечення. Включення до векселя будь-якої умо­ви, що ставить під сумнів абстрактність і безумовність вексе­ля, тягне за собою його недійсність за чинним законодавством України;

• безспірний характер зобов'язань за векселем, якщо він є справжнім;

• вексель — це письмовий документ, що має суворо встанов­лені обов'язкові реквізити;

• вимагати платежу за векселем може той, хто володіє цим документом (держатель векселя);

• при порушенні встановлених термінів сплати векселя не­обхідно здійснити нотаріальний протест.

Для розуміння суті векселя потрібно визначити такі терміни:

Векселедержатель (ремітент) — перший одержувач векселя, перед яким платник бере зобов'язання про платіж.

Векселедавець (трасант) — боржник, особа, що виписує век­сель, в якому міститься вимога до іншої особи сплатити суму, пе­редбачену у векселі.

Платник (трасат) — особа, до якої векселедавець звертає свій наказ про платіж за векселем.

Простий вексель (соло-вексель) — це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплати­ти певну суму векселедержателю.

Переказний вексель (тратта) — це вексель, що має простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця третій особі (трасату) сплатити певну суму отримувачу або за його наказом.

Відмінність між простим і переказним векселями полягає в тому, що за переказним векселем платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк — здійснити його акцепт. Тому переказний вексель має форму наказу векселе­давця (трасанта) платнику (трасату) сплатити за векселем.

341

Нотаріат в Україні

Трасант, підписуючи вексель і видаючи його ремітенту, бере на себе перед ремітентом відповідальність за його оплату. Проте трасант не є основним боржником за векселем, його відпові­дальність носить вторинний характер, тому вона настає тільки у випадку несплати векселя платником.

Ремітенту (наступному держателю векселя) належить вик­лючне право вимагати від трасанта сплати за векселем у випадку відмови платника від акцепту або сплати векселя. Але це право може бути використане лише за дотримання ремітентом таких умов: своєчасного пред'явлення векселя акцепту або платежу та здійснення протесту у випадку неакцепту або неплатежу.

Акцепт — напис на лицьовому боці векселя, який виражає згоду платника сплатити за переказним векселем в строк. Акцепт має бути простим і нічим не обумовленим, але може бути як пов­ним (на всю суму векселя), так і частковим (на частину суми).

Акцептант — особа, що взяла на себе зобов'язання платника по пред'явленому переказному векселю. Завдяки акцепту плат­ник стає головним боржником за векселем. З того моменту, як ак­цептант повернув акцептований ним вексель, його зобов'язання по цьому векселю стає безвідкличним.

Індосамент — провідний засіб передачі векселя, особливий пе­редаточний напис, що здійснюється на оборотному боці векселя або на додатковому аркуші — алонжі. Переуступка (дія передачі) векселя за допомогою передавальних написів називається індосу-ванням, або індосацією векселя. Якщо вексель виданий у формі оборотного документа, то він залишається таким до погашення. Жодні застереження на векселі не обмежують його переуступку (передачу), зроблена після видачі векселя, або позавексельна уго­да сторін, не може вплинути на коливання оборотності векселя. Індосамент — одностороння угода суб'єкта вексельних відносин, що поступився своїми правами за векселем і передбачає повну і безумовну передачу прав за векселем. Аби індосамент міг викона­ти свою функцію, потрібно, щоб усі індосаменти у векселі являли собою безперервну низку переходу прав від однієї особи до іншої, починаючи з ремітента (або трасанта) і продовжуючи індосамен­тами наступних держателів векселів. Для неперервності дос­татньо зовнішньої тотожності між підписом індосанта та ім'ям попереднього утримувача. Особа, яка переуступає вексель шля­хом вчинення передавального напису, називається індосантом. Індосатор — особа, на користь якої здійснюється індосамент. Індосант бере на себе відповідальність перед будь-яким наступ-

342