Глава 18. Вчинення виконавчих написів

Інструкції про порядок обчислення та справляння державного 5ента, затвердженої наказом Головної державної податкової мшекції України від 22 квітня 1993 р. № 15, належна до сплати :ума державного мита стягується з боржника разом з боргом за виконавчим написом.

§ 3. Процесуальний порядок вчинення виконавчих написів за конкретними видами заборгованостей

Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами

Нотаріуси, як зазначено в ст. 54 Закону України «Про нотаріат», посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'яз­кову нотаріальну форму.

Обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, підляга­ють такі договори:

• купівлі-продажу житлового будинку, якщо хоча б однією із сторін є громадянин (ст. 227 Цивільного кодексу), міни житлово­го будинку (ст. 242 Цивільного кодексу);

• застави нерухомого майна, транспортних засобів, косміч­них об'єктів (ст. 13 Закону України «Про заставу»);

• купівлі-продажу майна державних підприємств (ст. 2 7 Зако­ну України «Про приватизацію державного майна», ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»);

• договори про відчуження земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності (ст. 18 Земельного кодексу України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок»);

• договори оренди землі (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»);

• договори купівлі-продажу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення се­лянського (фермерського) господарства або особистого підсобного господарства (п. 5 Порядку викупу земельних ділянок громадя­нами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для веден­ня селянського (фермерського) або особистого підсобного госпо­дарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 118) та ін.

Як відомо, за бажанням сторін посвідчуються також інші уго­ди, для яких законодавством обов'язкової нотаріальної форми не

323

Нотаріат в Україні

встановлено. Такими угодами можуть бути договори позики, зас­тави товарів в обороті або переробці, розподілу спадкового майна з виплатою одним спадкоємцем іншому грошової компенсації, схову, кредитні договори тощо. Однак оскільки ці угоди не мають обов'язкової нотаріальної форми, вони не можуть бути віднесені до переліку документів, за якими стягнення заборгованості про­водиться в безспірному порядку.

Підставою для вчинення виконавчого напису нотаріусом є:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, щодо якої законо­ давством встановлено обов'язкову нотаріальну форму;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Слід передусім зазначити, що стягнення заборгованості, згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення за­боргованості проводиться у безспірному порядку на підставі вико­навчих написів нотаріусів», може мати місце тільки за нотаріаль­но посвідченими угодами, за умови, що такі угоди передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Звичайно, для того щоб пересвідчитися, що термін сплати боржником грошових сум, передачі або повернення майна за та­кою угодою вже минув і у кредитора виникло право вимоги, но­таріус повинен витребувати оригінал нотаріально посвідченої угоди і ретельно вивчити її зміст.

Під документами, що підтверджують безспірність заборгова­ності боржника та встановлюють прострочення виконання зо­бов'язання, можуть розумітись заява (претензія) або будь-який інший подібний за юридичною конструкцією документ, в якому водночас йдеться про прострочення виконання зобов'язання, на­водиться розрахунок боргу тощо, якщо такий документ переда­ний боржникові безпосередньо кредитором, надісланий йому поштою зі зворотним повідомленням або переданий через но­таріуса в порядку, передбаченому ст. 84 Закону України «Про но­таріат» (застосування останнього варіанта найбільш виправдане).

На думку окремих авторів, безспірність заборгованості може встановлюватися тільки боржником. Тому єдиною умовою вчи­нення виконавчого напису має бути волевиявлення зобов'язаної особи, висловлене нею у нотаріально посвідченій угоді при її ук­ладанні, а не віднесення законодавством та виконавчими органа­ми певних зобов'язань до безспірних.

324