Глава 18. Вчинення виконавчих написів

зуженті, що встановлює заборгованість. Це може бути виклика­на :. зокрема, необхідністю провести стягнення частинами і в дея-?і2з інших випадках.

При цьому на оригіналі документа, що встановлює заборго­ваність, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазна­чається, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром лля реєстрації нотаріальних дій (наприклад, при стягненні заборго­ваності з орендної плати на підставі пункту 9 Переліку, на оригіналі договору оренди зазначається: «25 січня 2003 р. по реєстру за № 245 зчинено виконавчий напис на стягнення заборгованості з орендної плати за грудень 2002 р. в розмірі 540 (п'ятсот сорок) гривень».

У державній нотаріальній конторі (приватного нотаріуса) за­лишається копія документа, що встановлює заборгованість, або виписка з особового рахунку боржника і копія виконавчого напи­су (пункт 290 Інструкції). Проте з тих міркувань, що у випадку втрати виконавчого напису кредитор вправі звернутися до но­таріуса за одержанням його дубліката, доцільно викладати текст виконавчого напису на окремому аркуші паперу, котрий приєднується до документа, що встановлює заборгованість, і разом з ним та іншими необхідними документами залишається у справах державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса. При кожному наступному зверненні за вчиненням виконавчого напису за одним і тим самим зобов'язанням повторне подання копії доку­мента, що встановлює заборгованість, чинним законодавством не вимагається. Як зазначено в пункті 290 Інструкції, у цих випадках слід обмежитися поданням двох примірників виписки з особового рахунку та оригіналу зобов'язання. При цьому один примірник виписки з виконавчим написом і оригінал зобов'язання поверта­ються стягувачу.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у вико­навчому написі повинні зазначатися:

• дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

• найменування та адреса стягувача;

• найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

• строк, за який провадиться стягнення;

• суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підляга­ють витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі нале­жать до стягнення;

321

Нотаріат в Україні

• розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягува-чем;

• або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

• зазначення статті Закону «Про нотаріат», п. 287 Інструкції та пункту Переліку документів, на підставі яких видано виконав­чий напис;

— номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис має штамп і скріплюється підписом та гер­ бовою печаткою нотаріуса.

Отже, узагальнюючи викладене, можна дійти висновку, що виконавчий напис є основним позасудовим засобом примусового виконання зобов'язань, який дозволяє кредитору при дотри­манні певних формальних вимог здійснити швидке поновлення своїх прав у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

Указом президента України від 10 липня 1998 р. № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріаль­них дій» встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчи­нення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Таким чи­ном, відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 Закону України «Про но­таріат», приватний нотаріус може вчиняти будь-яку нотаріальну дію за умови, що розмір авансованої плати має бути не меншим за відповідну ставку державного мита. Будь-яких пільг для окре­мих категорій громадян чи юридичних осіб нотаріус не надає.

Ставка державного мита за вчинення виконавчого напису пе­редбачена підпунктом «о» пункту 3 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне ми­то» і складає 1% суми, що стягується, або 1% вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 і не більше 100 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому сума, яка стя­гується, включає в себе як суму основного боргу, так і суму неус­тойки (штраф, пеня), передбаченої умовами договору.

Розмір ставки державного мита за вчинення виконавчого на­пису, за вчинення протестів векселів, пред'явлення чеків до пла­тежу і посвідчення неоплати чеків, передбачений підпунктом «м», складає 0,3% неоподатковуваного мінімуму.

За загальним правилом, державне мито, сплачене стягувачем за вчинення виконавчого напису, за рахунок боржника не відшко­довується. Проте якщо стягувач у встановленому порядку звіль­няється від сплати державного мита, відповідно до пункту 56

322