§ 2. Порядок видачі свідоцтва виконавцю заповіту

Повноваження виконавця заповіту посвідчуються свідоцтвом, яке видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини за зая­вою особи, яка заповідачем або спадкоємцями заповідача призна-

248

Глава 8. Видача свідоцтва виконавцю заповіту

чена виконавцем заповіту. Цей документ дає можливість вико­навцю заповіту здійснювати покладені на нього обов'язки, нап­риклад, виконувати дії щодо охорони чи управління спадковим майном, звертатись до боржників спадкодавця і є офіційним підтвердженням його повноважень.

Як вже згадувалось раніше, у випадку коли заповідач не приз­начив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмо­вився від виконання заповіту чи був усунений від його виконан­ня, нотаріус призначає виконавця заповіту та видає йому свідоцтво. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, вико­нання заповіту може бути доручено будь-кому з них. У цьому разі нотаріусу подається письмова згода цих осіб на призначення од­ного з них виконавцем заповіту. У разі якщо заповіт складено на користь однієї особи, в її інтересах виконавцем заповіту може бу­ти призначено особу не з числа спадкоємців.

Особа може бути призначена нотаріусом виконавцем заповіту лише за її письмовою згодою, яка може бути виражена у тексті самого заповіту або додана до нього. Заяву про згоду бути вико­навцем заповіту особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини після її відкриття.

У тексті свідоцтва виконавця заповіту нотаріус обов'язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту, передбачені стат­тею 1290 Цивільного кодексу України.

Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про вида­чу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування.

Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється но­таріусом за місцем відкриття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, відказоодержувачів, а також осіб (органів), які ма­ють право здійснювати контроль за виконанням заповіту.

Після повернення виконавцем заповіту виданого йому свідоцтва нотаріус робить відмітку про припинення чинності пов­новажень виконавця на примірнику свідоцтва, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, на примірнику свідоцтва, повернутого виконавцем, та відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, у книзі обліку спадкових справ.

На всіх заявах зазначається час їх надходження та номер спад­кової справи. Заяви та примірники свідоцтва підшиваються в спадкову справу.

Нотаріат в Україні

Глава 9. Видача свідоцтва про право на спадщину § 1. Загальні положення про спадкування

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спад­кодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до цього визна­чення, спадщину можна визначити як сукупність прав та обов'язків спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншим особам.

Спадкування має деякі особливості:

1. Спадкоємцям можуть перейти лише ті права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України);

2. Права та обов'язки спадкодавця переходять до правонаступ­ників у комплексі, з урахуванням як всіх прав, так і всіх обтя­жень. Отже, якщо спадкодавець залишив борги або його майно було заставлене, до його правонаступників переходять обов'язки щодо погашення цих зобов'язань Так, ст. 1231 ЦК визначає, що спадкоємці можуть успадкувати обов'язок відшкодувати майно­ву та моральну шкоду, які були завдані спадкодавцем;

3. Деякі права та обов'язки за своїм характером не можуть увійти до складу спадщини — це права та обов'язки, що безпосе­редньо пов'язані з особистістю спадкодавця. Згідно зі ст. 1219 ЦК України, до них, зокрема, належать:

1. особисті немайнові права;

2. право на участь у товариствах та право членства в об'єднан­нях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установ­чими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

4. права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, вста­новлені законом;

5. права та обов'язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з його особою й у зв'язку з цим не мо­жуть бути виконані іншою особою.

Слід відзначити, що новий Цивільний кодекс значно розши­рив перелік майна, яке може бути успадковане. Так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про власність», об'єктами права влас­ності громадян, які можна спадкувати, є житлові будинки, квар­тири, дачі. Садові будинки, предмети домашнього господарства,

250