Тема3 організація управлінського обліку у систему контролінгу

1.Управлінський облік і його відмінність від фінансового

Упр. облік – це осн. елемент с-ми к-гу на п-ві. Основним його завданням є надання інф. для ПУР. На більшості укр. п-в с-ма упр. обліку вбудована в систему фінансового обліку.

Відмінність між фінансовим і управлінським обліком

Обл. порівняння	Фін. облік	Упр. облік
Осн. споживачі інф.	Зовн. користувачі	Внутр. користувачі
Цілі обліку	Інформування зовн. користувачів про фін. стан п-ва	Забезпечення інф. підтримки ПУР
Обов’язковість	Необхідний за законодавством	Застосовується за рішенням керівництва п-ва
Свобода вибору с-м обліку	Обов’язкова відповідність нормативним актам	Обмежень щодо вибору не існує
Теор. база	Нормативні акти	Економічна теорія та теорія ПУР
Вимірники, що викор.	Грош. од.	Грош. і натур. од.
Осн. об’єкти аналізу	П-во загалом	Центри відповідальності всередині підприємства, види продукції, проекти
Частота склад. звітності	Періодично відповідно до вимог законодавства	В міру необхідності відповідно до потреб керівництва
Ступінь надійності	Вимагає об’єктивності та орієнтується на контроль минулого	Залежить від цілей планування та орієнтований на прогноз майбутнього
Головна вимога до інф.	точність	релевантність

2. Класифікація методу обліку витрат, що викор. В с-мі к-гу

Існуючі методи упр. обліку класифікують за такими ознаками:

• Облік за факт. собівартістю

Метод обліку фактичних витрат полягає у послідовному накопиченні даних про фактичні виробничі витрати без відображення обліку даних про їх величину за діючими нормами.

Принципи обліку витрат за факт. собівартістю:

• Повне та документальне оформлення відображення прямих витрат на виробництво;

• Обліковий реєстр їх у період виникнення у процесі виробництва;

• Локалізація витрат за видами вир-ва, характером витрат, об’єктами та носіями витрат;

• Віднесення факт. виробничих витрат на об’єкт їх обліку та калькулювання;

• Порівняння факт. показників з плановими.

Недоліки: викл. можливість оперативного контролю; виявлення та усунення причин перевитрат та порушень у технологічних процесах; пошук та мобілізація внутр. вир. резервів.

Облік по факт. собівартості проходить за 3ма напрямами: базовий варіант; в цінах минулого року; в цінах базового року.

• Облік за нормативною собівартістю

Облік за нормат. собівартістю – це організація методології обліку, при якій зміни собівартості, допущені перевитратами та економія засобів розкриваються щоденно в процесі виконання оплат на підставі первинної документації і первинних облікових засобів, що, в свою чергу, дозволяє:

• Своєчасно попередити нераціональне використання ресурсів п-ва;

• Здійснити оперативний аналіз витрат на п-ві;

• Виявити невраховані резерви.

Принципи системи нормат. обліку:

• Нормування витрат і обов’язкове складання нормативних калькуляцій по кожному виробу;

• Систематичне виявлення відхилень;

• Постійний і своєчасний облік зміни норм та визначення впливу зміни на собівартість продукції;

• Попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм;

• Щомісячне і щоквартальне коригування існуючих норм.

Переваги нормативного обліку:

1. Можливість поточного нормативного обліку шляхом обліку відхилень від нормативних витрат;

2. Відокремлений облік змін норм;

3. Укрупнення об’єктів обміну;

4. Охоплення значної частини витрат;

5. Можливість рідше здійснювати інвентаризацію.