Тема 5. Класифікація професій. Професіографія.

Зміст

1. Класифікація професій.

2. Професіографія.

Ключові слова: професія, професіографія.

Мета і завдання вивчення теми.

Успішне вивчення теми дозволяє одержати уявлення про типи професій, принципах класифікації професій, сформувати уявлення про сутність, мету і структуру професіографії.

Методичні рекомендації.

Перший пункт теми носить інформаційний характер. Головне, щоб при вивченні цього пункту в студентів склалося уявлення про все різноманіття світу професій і про принципи класифікації цих професій.

При вивченні другого пункту необхідно усвідомити структуру професіограм.

1. Класифікація професій.

Прочитайте, усвідомте принцип класифікації професій, продовжить перелік професій у кожному з п'яти типів класифікації Е.А. Климова.

Слово "професія" у перекладі з латинського означає офіційно зазначене заняття, спеціальність.

Професія – вид трудової діяльності, занять, що вимагає від людини певної підготовки і відповідних знань, умінь і навичок.

Професії з'явилися відразу ж з виникненням людського суспільства. Наступний розвиток людського суспільства призвів до появи багатьох тисяч нових професій. Професії не залишаються незмінними: міняються знаряддя виробництва, поглиблюється поділ праці, міняються і професії. Особливо вони швидко міняються в наше століття, у століття швидкого науково-технічного прогресу. Одні з них зникають, замість них з'являються інші. Нерідкі і такі явища, коли за назвою професія не змінилася, але зміст її став якісно іншим.

У багатьох тисячах професій не можна розібратися й орієнтуватися з метою вибору професії, минаючи питання класифікації.

Існує кілька способів класифікації професій. Професор Е.А. Климов запропонував угруповання професій по предмету праці, тобто по тому, на що спрямована основна увага працівника. Він об'єднав професії по наступним п'яти типам:

1. "Людина – людина" – предметами праці є люди (наприклад, учитель, лікар, буфетниця, провідник).

2. "Людина – техніка" – предмети праці – машини, верстати, апарати, прилади тощо. (наприклад, наладчик верстатів, тракторист, машиніст електровоза).

3. "Людина – природа" – предмети праці – земля, вода, рослини, тварини (наприклад, геолог, тваринник, єгер).

4. "Людина – знакова система" – предмети праці – знаки, формули, слова (наприклад, бухгалтер, коректор, програміст).

5. "Людина – художній образ" – предмети праці – художні образи, їхні елементи (наприклад, ювелір, артист, художник).

Кількість професій розподілена по типах не рівномірно. Більше половини їх відносяться до типу "Людина – техніка". А на інші приходиться по однієї десятої всіх професій і навіть менше.

Кожна з цих п'яти груп ще підрозділяється на підгрупи. Наприклад, професії "людина – техніка" поділяються на:

1. "перетворюючи" (професії, пов'язані з доданням механізмам і матеріалам нових якостей, перетворенням одних предметів в інші, – слюсар-збирач, токар, формувальник, ткач);

2. "транспортні" (професії, пов'язані з переміщенням машин і матеріалів, – бульдозерист, шофер, комбайнер);

3. "спостережливі" (професії, пов'язані зі спостереженням і регулюванням стану технічних пристроїв і систем, – диспетчер залізниці, апаратник хімічного виробництва, наладчик верстатів, оператор птахоферми).

У свою чергу кожна з названих підгруп поділяється ще на більш дрібні групи. Наприклад, "перетворюючи" професії можна розділити за принципом поділу засобів праці:

• професії, пов'язані в основному з виконанням роботи ручним інструментом (лекальник, слюсар-ремонтник, монтажник радіоапаратури, монтер-електрик);

• професії, що передбачають роботу на верстатах (токар, друкар, верстатник по деревообробці, шліфувальник);

• професії передбачаючи роботу на окремих установках (терміст, металург тп ін.).

По широті і розмаїтості робіт розрізняють три типи робочих професій: універсальні, часткової спеціалізації й вузькоспеціалізовані.

Робітники універсальних професій виконують різноманітне коло робіт і операцій, здійснюваних на одному робочому місці і даному типі обладнання. Універсальної, наприклад, є професія токаря, що працює в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва.

Робітники, що володіють професією часткової спеціалізації, обслуговують один вид спеціалізованого обладнання або виконують лише певний вид робіт з даної професії. До таких професій відносяться професії бульдозериста, модельника по виплавлюваних моделях та ін.

Робітники вузькоспеціалізованих (операційних) професій виконують одну, дві чи три операції в загальному процесі виготовлення продукції.

У залежності від характеру застосовуваних знарядь праці розрізняють професії:

• машинної праці (токар, фрезерувальник, ткач, машиніст електровоза та ін.);

• ручної праці (слюсар механоскладальних робіт, регулювальник радіоапаратури, наладчик автоматів та ін.);

• апаратної праці (оператор нафтоперегінної установки, сталевар, терміст, апаратник кисневої установки та ін.).

У свою чергу, професії поділяються на галузеві і міжгалузеві (наскрізні). До галузевого відносяться ті, котрі пов'язані з тією чи іншою галуззю народного господарства. Професії, наприклад, ткалі і прядильниці відносяться до галузевої (текстильної) промисловості, а електромонтера-ремонтника, свердлувальника є міжгалузевими. Така (економічна) класифікація дуже зручна для керівників підприємств і професійних навчальних закладів. А от для того, хто вибирає професію – не зручна.

Є професії пов'язані з обслуговуванням декількох машин, чи верстатів, агрегатів, ці професії відносяться до професій широкого профілю.

У сучасних умовах усе ширше поширюються сполучені професії. Робітники цих професій поряд з основною опановують суміжними.

Крім того, є так звані вільні професії, які означають діяльність працівників розумової праці, – письменник, художник, скульптор, композитор тощо. Вони за свою працю по створенню витворів мистецтва одержують не заробітну плату, а гонорар.