Реформа соціального вчення католицизму. Ідея прав людини.

Реформа соціального вчення католицизму відбулася в наслідок другої Світової війни, коли відбулися масові злочини проти людяності. Ці злочини були здійсненні згідно з німецьким законодавством. Тут католицька доктрин пішла далі. Після 1943 р., коли стало відомо про концтабори, про масове знищення людей, то католицька доктрина заборонила підтримку тоталітаризму. Не можна підтримувати жоден тоталітаризм. Католицька доктрина почала наголошувати на правах людини. Права людини виходять на перший план в сучасному соціальному вченні християн. Після війни в 1948 р. прийнята «Декларація прав людини», яка була створена на основі документів католицької Церкви про права людини. І це парадокс. Чому? Тому, що коли вперше в Європі почалася боротьба за права людини під час Великої французької революції, тоді католицька церква виступила проти ідеї прав людини. Чому? Тому, що те, що дає Церква чи держава треба приймати. Що визначено згідно природного закону, те потрібно й приймати. А прав у людини немає. Католики боялися, що коли надати права людині, тоді вона може відмовитися і від релігії, і від Церкви. Тоді людина може перейти в іншу конфесію, релігію, або взагалі стати атеїстом. Цього дуже боялися століттями католики. Але зіткнувшись із фашистським тоталітаризмом, католицька доктрина зробила важливий висновок, що необхідно визнати ідею прав людини. Треба визнати, що у ідеї прав людини є християнські корені. Хто першим в історії заявив, що всі люди рівні перед законом і Богом? Християнство. Хто першим в історії виступив за скасування рабства? Християнство. Ідея католицизму така − відстоювання прав людини є природнім для нас, є природним для християнства. Отже, починаючи з 1943 р. і далі починається розвиток соціальної доктрини католицизму. І її вершиною стало прийняття в 1965 р. «Декларації про релігійну свободу». Ця декларація входить в рішення ІІ Ватиканського Собору. В цій декларації формулюються права людини. Кожна людина є образом Божим. В кожної людини є достоїнство, вона є віддзеркаленням вічного Бога. Кожна людина як образ вільного Бога, теж має бути вільною. Будь яке обмеження цієї свободи є забороненим. Безумовно людина має право на життя, має право на солідарність, має право на безпеку, право на людські умови існування. І серед інших прав, вона має право на релігійну свободу. Держава не може визначати жодним чином релігійну приналежність людини. Жодна організація церковна чи не церковна не може на людину тиснути. Треба мати повністю вільний вибір. Згідно з цієї декларації католики відмовлялися від певних привілеїв. Тому, що в багатьох країнах південної Європи, що були традиційно католицькими і де існували привілеї для Церкви, вона від них відмовлялася.

Традиційно католицизм підтримував різні авторитарні, диктаторські режими, які існували в різних країнах світу. Після прийняття декларації про свободу, католики стали на чолі революцій. Ідея в тому, що необхідно розрізняти між законною владою і тиранічною владою. Влада може стати тиранічною. Якщо влада стає тиранічною і перестає діяти згідно з природним законом, тоді таку владу можна скидати. Можна і навіть необхідно робити революцію. Ідея католицизму полягає в наступному. Природній закон − це права людини. Якщо влада порушує природній закон, якщо влада порушує права людини, тоді така влада є тиранічною. А проти тиранії християнин повинен боротися. Ідея важлива і прогресивна. В боротьбі за права людини повинні бути в перших рядах.