
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни національний університет "львівська політехніка" Дії людини у надзвичайних ситуаціях
- •Практичний посібник
- •1. Техногенні небезпеки.
- •1.1. Порядок дій населення у разі звучання сирени системи оповіщення цивільного захисту.
- •1.2. Дії у випадку виникнення радіаційної небезпеки.
- •Правила проведення йодної профілактики.
- •1.3. Дії у випадку виникнення хімічної небезпеки.
- •Перелік поглинальних і фільтрувально-поглинальних коробок до промислових протигазів
- •1.4. Надання першої допомоги при ураженні небезпечними хімічними речовинами.
- •1.5. Що необхідно знати при виявленні вибухонебезпечних предметів?
- •1.6. Ураження електричним струмом.
- •Надання першої допомоги постраждалому при ураженні електричним струмом.
- •Природні небезпеки.
- •2.1. Обережно, тонкий лід!
- •Заходи безпеки на льоду:
- •Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина.
- •Якщо ви не один надаєте допомогу потерпілому.
- •2.2. Обмороження та профілактика переохолоджень.
- •Надання першої допомоги постраждалому при обмороженнях:
- •2.3. Обережно, ожеледиця!
- •2.4. Сонячний (тепловий) удар та що робити при перегріваннях.
- •Надання першої допомоги постраждалому при тепловому ударі.
- •2.5. Вода безжалісна, коли люди безпечні!
- •Перша допомога при утопленні.
- •2.6. Будьте обережні при пожежі в лісі.
- •Дії в осередку лісової пожежі.
- •2.7. Малий і кривожерний.
- •2.8. Отруєння, викликані укусами змії.
- •Надання першої допомоги постраждалому при укусах змії:
- •2.9. Як уникнути небезпеку при загрози зсувів та селевих потоків.
- •2.10. Як поводитися під час грози.
- •Надання першої допомоги постраждалому при ураженні блискавкою.
- •3. Побутові небезпеки.
- •3.1. Пожежа.
- •Запам´ятайте.
- •3.2. Правила пожежної безпеки на дачній садибі.
- •3.3. Що робити, якщо в салоні громадського транспорту виникла пожежа?
- •3.4. Як запобігти пожежі в місцях проведення свята Новорічної ялинки.
- •3.5. Про безпеку при поводженні з феєрверками та петардами.
- •3.6. Як розпізнати чадний газ та запобігти отруєнню?
- •Надання першої допомоги постраждалому при отруєнні чадним газом:
- •3.7. Будьте обережні у поводженні з ртуттю.
- •3.8. Газ корисний та небезпечний!
- •Основні вимоги та правила користування газовими приладами.
- •Запам´ятайте і виконуйте ці поради:
- •Якщо загорівся газ у місці витоку.
- •3.9. Небезпека мобільних телефонів.
- •4. Корисні поради для захисту здоров´я людини.
- •4.1.Як захистити себе від отруєння медикаментами.
- •Надання першої допомоги постраждалому при отруєнні ліками
- •4.2. Генетично-модифіковані організми: хто вони?
- •4.3. Харчові добавки.
- •Класифікація та характеристика добавок
- •4.4 Хімічний снід.
- •4.5. Бактеріальні харчові отруєння влітку.
- •Надання першої допомоги постраждалому при харчових отруєннях
- •4.6. Невпевнений, що гриб їстівний – викинь його!
- •Надання першої допомоги постраждалому при отруєнні грибами.
- •4.7. Пам′ятайте, що сказ – хвороба невиліковна!
- •4.8. Як перемогти вірусний грип?
- •4.9. Як пережити весняний авітаміноз?
- •4.10. Не зваблюйтесь ранніми овочами.
- •4.11. Як і яку воду треба пити .
- •4.12. Йод у житті людини.
- •4.13. Небезпечна чистота.
- •4.14. Медичні засоби захисту.
- •На випадок захворювання на дизентерію та інші інфекційні шлункові захворювання в комплект аптечки входить тетрациклін (доксицилін, левоміцитин)
- •4.15. Порядок проведення штучного дихання.
- •Метод «рот в рот»
- •Метод «рот в ніс»
- •4.16. Зовнішній масаж серця.
- •П ри виконанні масажних поштовхів рятувальник повинен випрямити руки в ліктях. Прогинання грудини повинне складати 4 см., а темп 60 поштовхів в хвилину. Необхідно постійно контролювати пульс.
3.6. Як розпізнати чадний газ та запобігти отруєнню?
Завжди треба бути насторожі у замкнених, погано провітрюваних приміщеннях, які опалюються автономно або де відкрите полум’я використовується у виробничих цілях.
Про присутність чадного газу може свідчити наявність кіптяви, задимленості, жовте полум’я пальників.
Стежте за справністю вентиляції. Користуйтеся віконними кватирками для вентиляції. Перевіряйте тягу перед запалюванням печі чи газових приладів. В кімнатах з пластиковими вікнами ручку запору вікон ставте у відповідне положення - повністю закритому положенні вікна перешкоджають нормальному надходженню повітря до приміщення.
Треба також стежити за власним самопочуттям. Так, дія чадного газу може викликати погіршення світлової та кольорової чутливості зору, слуху, головний біль та відчуття тиску на лобову частину голови, зниження фізичної працездатності слабкість, запаморочення, туман перед очима, нудоту.
При вищих концентраціях чадного газу вже існує небезпека загибелі людини. Тому, відчувши наведені симптоми, треба якомога швидше вийти на свіже повітря.
Надання першої допомоги постраждалому при отруєнні чадним газом:
- на потерпілого необхідно надіти протигаз (при наявності);
- винести із небезпечної зони;
- при необхідності зробити штучне дихання «з рота в рот»;
- при кашлі дати випити тепле молоко з содою, вдихати кисень або нашатирний спирт.
Пам’ятайте, що закривати засовку димаря в печах та камінах можна тільки після повного згорання дров та вугілля!
3.7. Будьте обережні у поводженні з ртуттю.
Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні. З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головний біль, зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті, біль при ковтанні та підвищення температури; згодом – болі у животі, розлад шлунку, ураження ясен.
Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр:
- виведіть з приміщення всіх людей;
- відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;
- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов´язкою;
- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином ( дав грами перманганату калію на один літр води); більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку;
- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води);
- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
- утримуйте в приміщенні по можливості температуру не нижче 18-20°С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
- вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Використання порохотягу для збирання труті – забороняється!
При виявлені великої кількості ртуті проводять демеркуризацію приміщення спеціалізовані підрозділами МНС з залученням сапнепідемстанції. В цому випадку:
- негайно повідомити про виявлнеея ртуті по тел. - 101
- виконати всі застереження щодо безпеки, наведені вище;
- вивести з приміщення всіх людей;
- відчинити настіж усі вікна;
- максимально ізолювати забруднене приміщення, щільно зачинити всі двері;
- швидко зібрати документи, ліки, продукти та інші необхідні речі, покинути приміщення.
Дозвіл на подальше використання приміщень де проводилась демеркуризація дає санепідемстанція після лабораторного обстеження.