Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності підприємства

1. Поняття конкурентоспроможності підприємства

2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства

3. Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку

4. Графічна оцінка конкурентоспроможності підприємства та її інтерпретація

4.1.Поняття конкурентоспроможності підприємства

За теорією конкуренції М.Портера існує 5 рушійних сил конкуренції:

1) непереборне проникнення на ринок та в галузь нових конкурентів;

2. загроза появи на ринку товарів-замінників, вироблених за іншою технологією;

3. обмежені можливості покупців;

4) невичерпні можливості виробників;

5) постійне змагання між діючими та новими підприємствами.

В світовій практиці існує багато оцінок інтенсивності конкуренції, але найбільш застосовуваними є такі, як індекс концентрації, індекс Херфіндаля-Хіршмана, коефіцієнт відносної концентрації, індекс Холла-Тайдмана.

1. Індекс концентрації:

де

CR_i — індекс концентрації певної кількості (n) підприємств, %;

q_i — частка продажу і-го підприємства, %.

Значення CR₃ для трьох найбільших підприємств означає:

CR3 < 45 %	— ринок концентрований;
45 % < CR3 < 70 %	— ринок помірно концентрований;
CR3 > 70 %	— ринок висококонцентрований.

2. Індекс Херфіндаля—Хіршмана:

де

ННІ — індекс Херфіндаля — Хіршмана,

коеф.; q_i — частка продажу кожного з m підприємств галузі, і = 1, ….m.

Значення ННІ: близько

0 — ринок неконцентрований,

близько 1 — високонцентрований, монопольний.

3. Коефіцієнт відносної концентрації:

де

К — коефіцієнт відносної концентрації;

β — частка найбільших підприємств у загальній кількості учасників ринку, %;

α— частка продажу цих самих підприємств у загальному обсягу продажу, %.

Значення К: К > 1 — ринок неконцентрований;

К < 1 — ринок висококонцентрований.

4. Індекс Холла—Тайдмана:

де

НТ — індекс Холла—Тайдмана;

R_i — позиція (ранг) підприємства на ринку (найбільше має ранг 1);

q_i — частка продажу цих самих підприємств у загальному обсягу.

Значення НТ:

НТ = 1	— ринок висококонцентрований, монопольний;
	— ринок неконцентрований.

Таким критерієм є конкурентоспроможність, яка показує, що ринкова кон­куренція ефективна тільки тоді, коли товаровиробники і продавці зацікавлені в зростанні прибутків.

Упорядкування взаємин між товаровиробниками і споживачами вимагає ста­новлення відповідного механізму регулювання та управління. Подібним регулятор­ним механізмом є маркетинговий механізм управління діяльністю підприємств.

Враховуючи, що критерієм адаптації підприємств до ринкових умов господа­рювання є рівень конкурентоспроможності, виникає потреба в дослідженні взаємо­зв'язку між поняттями конкурентоспроможності відповідно до принципу ієрархії, тобто між конкурентоспроможністю країни, регіону (галузі), підприємства, окремого товару; в оцінці факторів впливу; виявленні проблем, перешкоджаючих їх розвитку та розробці заходів щодо поліпшення функціонування підприємств в жорсткому конкурентному середовищі на засадах маркетингу.

Проблема ієрархічності поняття конкурентоспроможності не є новою. Вона активно дискутується для визначення пріоритетів в застосуванні відповідного ін­струментарію, в тому числі і маркетингового. Разом з тим, однозначного загально­визнаного поняття конкурентоспроможності не існує.

Логічним є припущення, що конкурентоспроможність товару слугує проявом конкурентоспроможності підприємства, яка, в свою чергу, відтворює конкурентосп­роможність галузі чи регіону, до яких воно належить, і в кінцевому підсумку - ви­значає конкурентоспроможність країни на міжнародній арені.

Все вищевикладене є підставою для визначення конкурентоспроможності підприємства (КС) як його спроможності займати визначену ринкову нішу в пев­ний період часу.