Питання для обговорення:

1. Християнська любов як основа моральності:

• сутність християнської любові;

• види любові(storge, philia, eros, agape);

• прояви християнської любові;

• любов як вияв самовідданості;

• Бог є любов. У чому проявилась любов Бога до людей?

2. Заповіді любові Ісуса Христа:

• люби Господа свого усім серцем, усією душею, думками і справами;

• шляхи вияву любові до Бога;

• люби ближнього свого як самого себе;

• хто є наш ближній?

• взаємозв’язок і єдність любові до Бога, ближнього й самого себе.

3. Суспільний ідеал християнства – цивілізація любові:

• соціальне вчення християнської церкви;

• критика християнською Цервою індивідуалізму, консюмеризму (споживатництва), духу вседозволеності, культу успіху тощо;

• ідеал всеохоплюючої любові як основа побудови гармонійних відносин у суспільстві;

Християнська любов як основа моральності

Любов, милосердя (у Новому Заповіті грецьке слово " агапе ", греч. αγάπη , лат. caritas ) - Християнська чеснота : любов без підстави, причини, користі, здатна покрити будь-які недоліки, проступки, злочини. Одна з трьох головних чеснот християнства поряд з вірою і надією, причому головна з них.

Церква вчить, що любов (милосердя) - це і любов до Бога (amore dei) і одночасно любов до ближнього (amore proximi), причому друга без першої мало чого варта.

За своєю сутністю нагадує батьківську (материнську) любов до дитини, яку батько продовжує любити і брати участь у його долі не дивлячись ні на що.

Але, на відміну від батьківської любові, християнська любов не залежить від родинних зв'язків, а також від віку, статі, різниці у соціальному статусі і т. д.

Спонукає до служіння людині, виникає бажання допомогти, захистити, заповнити всяку потребу, не рахуючись з власними інтересами.

Види любові:

ЛЮБОВ-філіалу. Це глибока духовна близькість людей, яка будується на однакових інтересах або спільній меті. Відчуваючи таку любов, люди відчувають себе щасливими настільки, що їм ніхто більше не потрібен, крім товариства один одного і загального заняття, яке забезпечує постійний приплив нових емоцій і вражень на тлі глибокого взаєморозуміння.

ЛЮБОВ-агапе. Найкрасивіше, піднесене, ідеалістичне, духовне почуття, для якого не страшні ні час, ні відстань. Чуттєва сторона життя може бути принесена в жертву ідеалу. Для таких людей важливіше духовна близькість, поетичне співзвуччя почуттів і думок. При цьому важливо схожість у поглядах на життя, а не спільність занять і захоплень. Такий вид любові дуже терплячий, людина може чекати взаємності досить довго і вірити в неї за мінімальних шансів.

ЛЮБОВ-маніа. Така любов - сліпа, романтична, дуже емоційна. Це занадто владне почуття, але влада проявляється в більшій мірі не у фізичному володінні над партнером, а в емоційному. Зрада в почуттях, емоційна перевага іншого партнера набагато страшніше ніж фізична зрада. Ревнощі більш драматичні, прохолодні почуття коханої людини переносяться дуже важко, може призвести до самогубства або вбивства, так як ця любов є найбільшою цінністю, підпорядковуючи собі кохану людину цілком. Такий вид любові породжує більшість любовних трагедій.

ЛЮБОВ-сторге. Ця любов, більш делікатна і тактовна, схильна до компромісів і стабільності. Ідеальний вид родинної любові, заснований на здатності підтримувати спокійні відносини, сповнені ніжності і простий людської любові до партнера, повної співчуття і поблажливості до недоліків. Це така любов, коли люблять людину просто за те, що він є. Ця любов не прощає грубість, егоїзм, лицемірство та нещирість. Найцінніше - це увага один до одного.

ЛЮБОВ-прагма. По-іншому розумова любов. Це логічний вид любові, вона не може бути духовною або дуже емоційною. Якщо любов суперечить здоровому глузду, то людина швидко позбавляється від неї.

ЛЮБОВ-аналіту. Самий холодний і вимогливий вид любові з усіх. Спочатку в перший період закоханості партнер наділяється бажаними, ілюзорними перевагами, а потім їх відсутність у подальшому розвитку відносин охолоджує це почуття.

ЛЮБОВ-Вікторія. Це найчастіше фізична любов - перемога над партнером. Почуття любові власницьке.

ЛЮБОВ-Ерос. Еротичний потяг до партнера і прагнення до гармонії відчуттів. Такий вид любові засліплює людину, змушує ідеалізувати партнера. Присутність фізичної чуттєвості, але ця любов не прагне панувати або придушувати. Духовність такої любові занадто поверхнева і ілюзорна.