
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •1.1. Предмет і об’єкт паблік рилейшнз як науки та управлінської діяльності
- •1.2. Основні категорії паблік рилейшнз
- •2.1. Сутність і основні елементи системи зв’язків з громадськістю
- •2.2. Функції системи ззг та завдання її елементів
- •3.1. Принципи організації системи засобів масової комунікації
- •3.2. Зв’язок в Україні — головний чинник системи засобів масової комунікації
- •3.3. Стратегічні комунікації та їхня роль у зв’язках з громадськістю
- •4.1. Становлення й розвиток організаційних форм управління зв’язками з громадськістю
- •4.2. Планування зв’язків з громадськістю. Розробка програм
- •4.3. Планування та організація проведення кампаній зі зв’язків з громадськістю
- •5 . Механізм взаємодії із засобами масової інфор мації
- •5.1. Засоби масової інформації: сутність, цілі, функції, права та обов’язки
- •5.2. Зв’язки і співпраця зі змі. Механізм взаємодії
- •5.3. Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні
- •6 . Зв’язки з громадськістю в промисловості та комерційній діяльності
- •6.1. Сутність і завдання системи зв’язків з громадськістю в промисловості
- •6.2 Особливості зв’язків з громадськістю в комерційній діяльності
- •6.3. Проблеми внутрішньопромислових і комерційних комунікацій
- •7 . Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері
- •7.1. Система зв’язків з громадськістю у фінансовій сфері. Її завдання та функції
- •7.2. Зв’язки з громадськістю у відносинах з інвесторами
- •8 . Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю
- •8.1. Сутність і основні складові корпоративного іміджу
- •8.2. Місце і роль особистого іміджу керівника (лідера) у формуванні корпоративного іміджу
- •8.3. Просування і використання корпоративного іміджу у зв’язках з громадськістю
- •9.1. Мета і завдання зв’язків з громадськістю в сучасному маркетингу
- •9.2. Вплив зв’язків з громадськістю на ефективність реалізації концепції маркетингу
- •9.3. Зв’язки з громадськістю в кризових ситуаціях та управління ними
- •10.1. Взаємодія з органами державного управління — запорука успіху у виробничій і комерційній діяльності
- •10.2. Лобіювання
- •10.3. Зв’язки з громадськістю в державній фінансовій галузі
- •10.4. Роль держави у становленні інформаційного суспільства
- •11.1. Політична система і зв’язки з громадськістю
- •11.2. Сутність і характеристика основних політичних сил в сучасній Україні
- •11.3. Виборчі технології як найважливіша складова політичних зв’язків з громадськістю
- •1 2. Міжнародні зв’язки з громадськістю (pr)
- •12.1. Сутність, суб’єкти та об’єкти міжнародних зв’язків з громадськістю
- •12.2. Імідж країни та його роль у міжнародних зв’язках з громадськістю
- •12.3. Міжнародні комунікації й аналіз міжнародної інформації
- •13.1. Інформаційний простір в умовах соціально- економічної трансформації українського суспільства
- •13.2. Проблеми взаємодії суспільства і влади в соціально-економічному інформаційному просторі
- •13.3. Нові інформаційні технології та їхня роль у розвитку зв’язків з громадськістю в соціально-економічній діяльності
- •14.1. Сутність ділових переговорів. Їх підготовка, місце і роль в економічній діяльності
- •14.2. Розробка концепції та сценарію ділових переговорів
- •14.3. Безпосередня організація і проведення ділових переговорів
- •1 5. Дослідження в системі зв’язків з громадськістю
- •15.1. Сутність і роль досліджень у системі зв’язків з громадськістю
- •15.2. Соціологічні дослідження в системі зв’язків з громадськістю
- •Тема 1. Предмет, об’єкт і основні категорії паблік рилейшнз як науки
- •Тема 2. Загальна характеристика системи зв’язків з громадськістю (ззг)
- •Тема 3. Система масових комунікацій у суспільстві. Стратегічні комунікації
- •Тема 4. Планування, організація та здійснення зв’язків з громадськістю
- •Тема 5. Механізм взаємодії із засобами масової інформації (змі)
- •Тема 6. Зв’язки з громадськістю в промисловості та комерційній діяльності
- •Тема 7. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері
- •Тема 8. Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю
- •Тема 9. Зв’язки з громадськістю — передумова успіху в маркетингу та менеджменті
- •Тема 10. Зв’язки з громадськістю та відносини з державою
- •Тема 11. Політичні зв’язки з громадськістю
- •Тема 12. Міжнародні зв’язки з громадськістю (pr)
- •1. Предмет паблік рилейшнз як науки, її основні кате- горії
- •2. Масові комунікації в суспільстві. Планування зв’язків з громадськістю
- •3. Засоби масової інформації у зв’язках з громадсь- кістю
- •4. Зв’язки з громадськістю в промисловості та комерційній діяльності
- •5. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері
- •6. Зв’язки з громадськістю — передумова успіху менеджменту. Корпоративний імідж
- •7. Політична система і зв’язки з громадськістю
- •8. Міжнародні зв’язки з громадськістю
- •Тема 1. Предмет, об’єкт і основні категорії паблік рилейшнз як науки
- •Тема 2. Загальна характеристика системи зв’язків з громадськістю (ззг)
- •Тема 3. Система масових комунікацій у суспільстві. Стратегічні комунікації
- •Тема 4. Планування, організація та здійснення зв’язків з громадськістю
- •Тема 5. Механізм взаємодії із засобами масової інформації (змі)
- •Тема 6. Зв’язки з громадськістю в промисловості та комерційній діяльності
- •Тема 7. Зв’язки з громадськістю у фінансовій сфері
- •Тема 8. Корпоративний імідж та його використання у зв’язках з громадськістю
- •Тема 9. Зв’язки з громадськістю — передумова успіху в маркетингу
- •Тема 10. Зв’язки з громадськістю і відносини з державою
- •Тема 11. Політичні зв’язки з громадськістю
- •Тема 12. Міжнародні зв’язки з громадськістю
- •Навчальне видання
- •Зв’язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності
11.2. Сутність і характеристика основних політичних сил в сучасній Україні
Політичні сили — це політичні організації, рухи, об’єднання, блоки, союзи, що беруть участь у політичному процесі, мають власну програму, в якій повинні бути чітко визначені інтереси соціальної групи, яку представляє та чи інша політична сила, мета й основні завдання, засоби і методи політичної діяльності.
Аналізуючи сучасні політичні сили України, можна визначити чотири спрямування:
національно-радикальне;
національно-демократичне;
ліберально-центристське (прагматичне);
соціал-комуністичне.
До національно-радикального спрямування належать політичні партії та організації, політична діяльність яких ґрунтується на донцовському інтегральному націоналізмі, в основу якого покладено пріоритет прав та інтересів нації над правами та інтересами будь-якої іншої спільноти. Їхнє головне гасло — «Українська держава і нація понад усе!». До цього спрямування слід віднести:
Всеукраїнське політичне об’єднання «Державна самостійність України» (ДСУ);
Конгрес українських націоналістів (КУН);
Українські консервативні республіканську і національну партії (УКРП і УНКП);
Організацію українських націоналістів (ОУН);
Українську національну асамблею (УНА) та ін.
До національно-демократичного спрямування слід віднести:
Народний рух України (НРУ);
Українську республіканську партію (УРП);
Демократичну партію України (ДПУ);
Християнсько-демократичну партію України (ХДПУ);
Партію зелених України (ПЗУ);
Соціал-демократичну партію України і Соціал-демократичну партію України (об’єднану) (СДПУ і СДПУ(о)).
Усі політичні сили цього спрямування з націонал-радикалами об’єднує єдина мета — розбудова незалежної Української держави. Однак в основу ідеології націонал-демократичних партій покладено принцип єдності національних і особистих інтересів: «Права і свободи громадян не повинні суперечити правам і свободам народу, нації», — зазначено у програмних принципах Демократичної партії України.
Ліберально-центристське (прагматичне) спрямування в політичному спектрі України представляють:
Ліберальна партія України (ЛПУ);
Народно-демократична партія (НДП);
Партія праці України (ППУ);
Українська партія солідарності і соціальної справедливості (УПССС);
Аграрна партія України (АПУ) та ін.
Визнаючи самоцінність незалежної України, ці політичні сили намагаються уникнути суперечок з приводу ставлення до незалежності й зосереджують увагу на проблемах соціально-економічного розвитку, виступають за активне сприяння держави розвиткові виробничого, банківського, торговельного, посередницького бізнесу, за усунення адміністративного диктату державно-бюрократичних структур.
Соціал-комуністичне спрямування включає:
Комуністичну партію України (КПУ);
Соціалістичну партію України (СПУ);
Селянську партію України (СелПУ);
Прогресивну соціалістичну партію України (ПСПУ).
Програмні документи і практична діяльність партій лівого спрямування свідчать про їхню переважну зорієнтованість на пріоритет колективних форм господарювання в економіці, вони намагаються зберегти наступництво у соціально-економічному розвитку України.
Сьогодні в Україні понад 130 політичних партій і рухів (зареєстровано більш як 80), але жодна з них не має достатнього впливу в загальнонаціональному вимірі (схема 39).
Схема 39
Кожне спрямування політичного спектра сучасної України, кожна політична партія організує і забезпечує політичні зв’язки з громадськістю, використовує сучасні канали комунікації, пропонує суспільству різноманітну політичну, соціальну, економічну інформацію, яка, на жаль, є дуже далекою від об’єктивної.