2.5. Податки в системі державного економічного регулювання
Обов'язкові збори з юридичних і фізичних осіб, проведені державою на основі державного законодавства, – це і є податки. Таким чином, податки виражають обов'язок юридичних і фізичних осіб брати участь у формуванні державних фінансових ресурсів. Податки, будучи чинником перерозподілу національного доходу, покликані також гасити “збої” у системі розподілу, стимулювати або знижувати зацікавленість людей у розвитку тієї або іншої форми діяльності.
Сукупність податків, що сплачуються в державі, а також форми і методи їх побудови являють собою податкову систему.
Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави. Вони встановлюють конкретні методи побудови і стягнення податків, тобто визначають елементи податку.
До елементів податку відносяться:
суб'єкт податку, або платник податків – особа, на яку покладено обов'язок платити податок;
об'єкт податку – доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, цінні папери, нерухоме майно, додана вартість);
джерело податку – доход, за рахунок якого сплачується податок;
ставка податку – величина податку на одиницю оподаткування.
Розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні та регресивні податкові ставки.
Тверді – в абсолютній сумі на одиницю оподаткування – незалежно від розміру доходу ( наприклад, за тонну нафти або газу).
Пропорційні – діють в однакових процентних співвідношеннях до об'єкта податку без обліку диференціації його величини.
Прогресивні – середня ставка підвищується із зростаннями доходу. Це ті податки, тягар яких сильно відчувають особи з більшими доходами (прибутковий податок).
Регресивні – середня ставка знижується із ростом доходу. Вигідна для людей з більшими доходами.
Основними джерелами податкових надходжень є доходи, товари і капітал.
-
Основні джерела податкових надходжень
Податки на доходи
Податки на товар
Податки на капітал
Податки на доходи юридичних осіб
ПДВ
Податок на спадщину
Податки на доходи фізичних осіб
Акциз
Податок на дарування
Митний збір
Податок на майно
Податок на землю
Податок на продаж цінних паперів
Залежно від методу стягнення, податки підрозділяються на прямі, тобто податки на доход або майно платників податків, і непрямі – це податки на товари і послуги, враховані в ціні або тарифі.
Податки на дохід.
Прибутковий податок з фізичних осіб відноситься до прямих податків, причому в більшості країн – до прогресивних. Прогресія дозволяє згладжувати нерівність у доходах.
З 1 жовтня 1998 р. встановлений неоподатковуваний мінімум у сумі 17 грн. З 1.01.2004 р. встановлена єдина ставка прибуткового податку у розмірі 13%, а з 01.01.2007 р. вона становить 15%. Діючим Податковим кодексом України встановлено, що, якщо сума доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, ставка податку складає 17% суми перевищення.
Прибутковий податок з юридичних осіб також є прямим податком. В Україні юридичні особи оподатковуються податком на прибуток.
Не вважаються прибутком і не обкладаються податком:
кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків у його статутний капітал;
кошти громадян, що надходять у кредитні союзи, пенсійні фонди та ін.
Із 1.04.2004 р. прибуток підприємств обкладається податком по базовій ставці 25% (до 01.01.2004 р. ставка податку на прибуток становила 30%). Діючим Податковим Кодексом передбачається з 2014р. ставка податку на прибуток 16%. До цього, з 01.04.2011 р. вона складатиме 23%, з 2012 р. – 21%, з 2013 р. – 19%.
Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.
Перелік спеціальних продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Звільняється від оподаткування прибуток державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія" від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.
На період з 1 січня 2011 р. до 1 січня 2016 р. застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають одному із наступних критеріїв:
а) створені в установленому законом порядку після 1 січня 2011р.;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує три мільйони гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала двадцяти осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цього Кодексу та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.
Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання які:
утворені в період після набрання чинності Податкового Кодексу шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення, приватизації та корпоратизації).
здійснюють:
2.1) діяльність у сфері розваг;
2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт імпорт підакцизних товарів;
2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів;
2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
2.6) фінансову діяльність
2.7) діяльність з обміну валют;
2.8) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;
2.9) операції з нерухомим майном, оренда;
2.10) діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;
2.11) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
2.12) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення;
2.13) охоронну діяльність;
2.14) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);
2.15) виробництво продукції на давальницькій сировині;
2.16) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;
2.17) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;
2.18) діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям.
Звільняється від оподаткування прибуток дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів недержавної форми власності, отриманий від надання освітніх послуг.
Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 р., звільняється від оподаткування:
а) прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій „п’ять зірок”, „чотири зірки” та „три зірки”, у разі, якщо такі готелі (у тому числі новозбудовані чи реконструйовані або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд) були введені в експлуатацію до 1 вересня 2012 р.;
б) прибуток підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині.
Податки на товари.
Податком на товар, застосовуваний у більшості розвинених країн, є податок на додану вартість. ПДВ – ключовий інструмент уніфікації механізму оподатковування. Факт його застосування став обов'язковою умовою вступу країни в ЄС. ПДВ стягується багаторазово на кожній стадії просування товару до споживача, але в оподатковуваний оборот включається лише вартість, додана на цій стадії.
В Україні ставка ПДВ з 01.01.2014 р. складатиме 17% (до цього часу вона буде застосовуватися у розмірі 20%). ПДВ практично охоплює всі види товарів і послуг, тому при відносно низьких ставках поповнює скарбницю краще інших видів податків. Сума ПДВ визначається як різниця між податковим зобов'язанням і податковим кредитом.
Податкове зобов'язання – загальна сума податку, отримана платником податків у звітному податковому періоді.
Податковий кредит – сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Якщо в конкретному звітному періоді податковий кредит перевищує податкове зобов'язання, то має місце бюджетне відшкодування, тобто сума, що підлягає поверненню платникові податків з бюджету.
У ресторанному господарстві від ПДВ звільняються операції по харчуванню дітей у школах за рахунок засобів місцевих бюджетів, професійно-технічних училищ і громадян в установах охорони здоров'я.
Що стосується готельного господарства, то в багатьох країнах установлені зменшені ставки податку на додану вартість на готельні послуги. Так за станом на 1 травня 2010 р. вони складали: у Люксембурзі 3%, у Мальті, Португалії, Франції, Бельгії, Нідерландах 5-6%; Болгарії, Німеччині, Іспанії, Польщі, на Кіпрі, у Фінляндії, Словенії, Туреччині 7-8%; від 9до 10% у Греції, Чехії, Естонії, Румунії, Австрії, Італії. Трохи вище у Швеції – 12%, Ірландії – 13,5%, Великобританії – 15%. Можна зробити висновок про те, що не можна розраховувати на підвищення конкурентоспроможності українського туристичного продукту в умовах, коли основні країни-конкуренти створили й успішно застосовують такий економічний механізм стимулювання галузі, як зменшення ставки ПДВ.
Акцизний збір встановлюється на певні види продовольчих і непродовольчих товарів, наприклад, на спирт вітчизняний та імпортний, міцні напої, коньяк, тютюнові вироби, деякі кондитерські вироби й т.п.
Обов'язковою умовою ефективності податкової системи є необхідність її постійного вдосконалення. Разом з тим, рішення питань змін у податковому законодавстві може супроводжуватися не тільки обґрунтованими фінансовими розрахунками, а також аналізом досвіду різних країн. Зокрема для країн Центральної та Східної Європи характерні процеси скорочення кількості й уніфікації податкових пільг, звільнень від них. Цим зміцнюють ознаки єдності та цілісності податків як системи, їхньої нейтральності щодо різних секторів економіки, форм власності й організації господарської діяльності.
Зберігаються і удосконалюються лише деякі типові для ринкових умов пільги, такі, наприклад, як встановлення неоподатковуваного податками мінімуму, можливості відрахування коштів на прискорену амортизацію, відшкодування збитків минулих років, деякі пільги соціального характеру (для платників з обмеженою платоспроможністю).
Поступово знижуються та уніфікуються податкові ставки. Бази оподатковування і ставки податків демонструють усе більш тісну взаємозалежність між собою. Чим об’єктивніше та ширше база податку, тим більш низькими і уніфікованими стають його ставки. Разом з тим, зниження і уніфікація ставок стимулюють розширення податкових баз (за рахунок росту обсягів діяльності підприємства та зниження випадків ухилення від сплати податків).
1. Функції та інструменти державного регулювання
2. Роль прогнозування і планування в управлінні підприємствами
3. Фінансова політика держави
4. Кредитна політика
5. Податки в системі державного економічного регулювання