Потреби Споживання Попит
2. Ринок, його структура та основні елементи
ТЕСТИ
1.Яке із цих явищ не може бути наслідком зниження споживчого попиту на товар
а) падіння прибутку в галузі, що виробляє цей товар;
б) скорочення пропозиції товар;
в) скорочення виробництва в галузі;
г) ріст цін на ресурси, які зайняті в цій галузі.
2.Який термін відображає здатність і бажання людей платити за що-небудь?
а) потреба;
б) попит;
в) необхідність;
г) бажання.
3. Покупка товарів за низькою ціною на одному ринку та продаж його за високою ціною на іншому не є:
а) операцією з метою одержання прибутку;
б) засобами підвищення пропозиції на ринку з високим рівнем цін;
в) причиною цінових різниць на конкретних ринках;
г) засобами підвищення попиту на ринку з високим рівнем цін.
4. Якщо податки на підприємництво ростуть, то:
а) сукупний попит скорочується, а обсяг сукупної пропозиції не змінюється;
б) сукупна пропозиція скорочується, а обсяг сукупного попиту не змінюється;
в) сукупна пропозиція та сукупний попит скорочуються;
г) ростуть сукупні пропозиція та попит.
5.Стан товарного ринку, при якому задоволення попиту є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей, а товари не можуть бути замінені у споживанні іншими, є:
а) концерн;
б) природна монополія;
в) повне товариство;
г) олігополія.
Ідеальні або потенційні потреби людей у предметах споживання, незалежно від можливості їх задоволення, мають назву:
а) абсолютні потреби;
б) відносні потреби;
в) суспільно-необхідні потреби;
г) особисто-необхідні потреби.
Взаємозв'язок попиту, споживання і потреб має такий вигляд:
а) потреби =споживання >попит;
б) потреби > споживання > попит ;
в) потреби <попит <споживання;
г) потреби =попит =споживання.
Система відносин між продавцями і покупцями в сфері обміну:
а) ринок;
б) попит;
в) супермаркет;
г) пропозиція.
Ринок, на якому багато продавців і покупців однорідних товарів; не один окремий покупець/продавець не може вплинути на рівень цін:
а) ринок чистої конкуренції;
б) ринок монополістичної конкуренції;
в) ринок олігополістичної конкуренції;
г) чиста монополія.
Обсяг платоспроможного попиту споживачів у натуральній і вартісній формі:
а) сегмент ринку;
б) збалансованість попиту;
в) місткість ринку;
г) співвідношення попиту та пропозиції.
Ринок, на якому працює один продавець певного товару:
а) монополія;
б) олігополія;
в) чиста конкуренція;
г) монополістична конкуренція.
Розділ 4. Принципи формування та ефективність закупівельної політики підприємства
4.1. Матеріально-сировинне забезпечення потреб підприємства
4.2. Поняття оптимальної величини закупки
4.3. Призначення товарно-матеріальних запасів, їх види
4.4. Методика планування поточних запасів
4.1. Матеріально-сировинне забезпечення потреб підприємства
Для розвитку ринку матеріалів і продовольства в Україні передбачається забезпечення свобода підприємницької діяльності в усіх сферах і галузях, право власності на майно, вироблену продукцію, на вільний вибір партнерів по прямих зв'язках, здійснення експортних та імпортних операцій, право самостійного виходу на світовий ринок.
Підприємництво перебуває під правовим захистом держави. Законодавство України створює рівні можливості для розвитку всіх видів підприємницької діяльності, які ґрунтуються на різних формах власності, надає свободу у виборі форм і методів господарювання.
Необхідність дотримання безперервності й стабільності процесів виробництва вимагає встановлення надійних і стабільних виробничих та господарських зв'язків з постачальниками сировини з одного боку, і споживачами продукції з іншого боку.
У ринковій системі господарювання підприємство самостійно знаходить собі постачальників, суміжників і укладає з ними договори купівлі-продажу. Ці зв'язки досить складні й різноманітні, оскільки охоплюють ринок продовольчих товарів, ринок матеріальних ресурсів, обладнання інструментів. Ці два напрямки їх діяльності визначають сутність і характер господарських зв'язків підприємств із постачальниками. При цьому найважливішими вимогами є раціональність, надійність, стабільність зв'язків.
Вибір підприємством каналів руху товарів визначається прийнятою їм стратегією роботи на ринку. У цьому зв'язку можна виділити два принципових підходи до формування шляхів виходу та роботи на ринку.
Перший підхід - підприємство приймає на себе практично всі функції з матеріально-технічного забезпечення. Такий підхід припускає встановлення прямих господарських зв'язків з партнерами, заснованих на стабільності й тривалості відносин з постачання продукції.
Другий підхід - функції постачання передаються спеціалізованим фірмам-посередникам, що володіють розвинутою матеріально-технічною базою, складським господарством, інформаційними системами.
Джерелами товарних ресурсів є:
1. Підприємства промисловості різних форм власності.
2. Сільськогосподарське виробництво.
3.Особисті підсобні господарства населення та колективні садово-городні товариства.
4. Виробничі кооперативи.
5. Підсобні господарства торговельних підприємств.
6. Виробничі підприємства споживчої кооперації.
7. Імпортні закупки.
Товарні ресурси - це товарна продукція промисловості й сільського господарства, а також імпортні товари, які спрямовуються на задоволення потреб народного господарства (для виробничого, особистого споживання, на експорт). Підприємства торгівлі й ресторанного господарства мають справу лише із частиною товарних ресурсів - ринковими ресурсами продовольчих товарів. Формування ринкових ресурсів можна простежити за такою схемою (рис. 4.1):
Рис. 4.1. Товарні ресурси
Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки питання постачання підприємств вирішуються шляхом вільної купівлі-продажу на основі горизонтальних зв'язків із виробниками товарів.
Крім купівлі-продажу, забезпечення сировиною може здійснюватися на основі бартерних угод.
Бартерна угода - безвалютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, оформлено єдиним договором (контрактом). Оцінка товарів проводиться з метою створення умов для еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій.
Умовою еквівалентності товарообміну є обмін товарів за світовими цінами або за договірними цінами, в основі яких лежать світові ціни. Розрахунки за взаємними претензіями (штрафи, уцінки і т.і.) при бартерних операціях звичайно здійснюються додатковими поставками або зменшенням поставок товарів. Інші умови бартерних контрактів подібні до умов контрактів купівлі-продажу. Головною причиною застосування бартерних угод є валютні проблеми (нестача конвертованої валюти, її нестійкість і т.п.).
Налагодженню зв'язків підприємств народного господарства з виробниками сприяє розвинена інфраструктура ринкової системи господарства: товарні біржі, аукціони, ярмарки, торговельно-посередницькі фірми й т.д.